Діагностика

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Діагностика артеріальної гіпотензії включає:

• 1. Збір генеалогічних і клініко-анамнестичних даних.

• 2. Клінічні та біохімічні дослідження крові (показники активності, глюкоза, електроліти, холестерин та ін.).

• 3. Електрокардіографію у спокої й при фізичному навантаженні.

• 4. Дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи (оцінка вегетативного тонусу, реактивності й забезпечення).

• 5. Ехокардіографію.

• 6. Добовий моніторинг артеріального тиску.

• 7. Транскраніальну допплерографію або реоенцефалограму.

• 8. Тілт-тест.

• 9. Проведення за необхідності електроенцефалографії та магнітно-резонансної томографії головного мозку.

• 10. Консультацію вузьких фахівців: кардіолога, невролога, окуліста, ендокринолога (індивідуально, коли це необхідно).

Для діагностики артеріальної гіпотензії необхідно правильно визначити рівень артеріального тиску. При оцінці отриманих результатів використовуються єдині критерії артеріальної гіпотензії (табл. 5.8) і центильний метод.

За нормальні приймають значення систолічного й діастолічнош AT, що не виходять за межі 10-го і 90-го процентилів, що відповідає розподілу дітей з урахуванням їх віку, статі. Артеріальна гіпотензія може бути систолічною, систолодіастолічною, рідше діастолічною. У разі артеріальної гіпотензії значення артеріального тиску знаходяться нижче 10-х процентилів для відповідного віку та статі при триразовому його вимірюванні. Тяжкість гіпотензії оцінюють з урахуванням процентилю кривої розподілу рівнів AT: гіпотензію легкого ступеня тяжкості діагностують при AT в межах 10-го процентилю кривої розподілу; середнього ступеня – при AT в межах 5-го процентилю; тяжкого – при AT нижче 5-го процентилю. Оцінка тяжкості гіпотензії має не лише грунтуватися на величині AT, але й ураховувати вираженість мозкової й кардіальної симптоматики, толерантність до фізичних та інтелектуальних навантажень, частоту й вираженість непритомності та вегетативного кризу, зниження працездатності. Добове моніторування артеріального тиску дає можливість виявити початкові відхилення в добовому ритмі й величині артеріального тиску.

При цьому враховують такі ознаки: середні значення артеріального тиску (систолічного, діастолічною, середнього гемодинамічного, пульсового) за добу, день і ніч; індекси часу гіпо- і гіпертензії в різні періоди доби (день і ніч); варіабельність артеріального тиску у вигляді стандартного відхилення, коефіцієнта варіації й добового індексу.

Індекс часу гіпотензії дає змогу оцінити тривалість зниження артеріального тиску протягом доби. Цей показник розраховують за відсотком вимірювань, які нижче 5-го процентилю систолічного AT

Таблиця 5.8. Єдині критерії артеріальної гіпотензії у дітей

Вік, роківСистолічний AT (мм рт.ст.)Діастолічний AT (мм рт.ст.)
7-98040
10-138545
14-159050
16-179055

або діастолічного AT за 24 години, або окремо для кожної години доби. Індекс часу гіпотензії, що перевищує 25 % для систолічного або діастолічного артеріального тиску, розглядають як патологічний. При непостійній формі артеріальної гіпотензії індекс часу перебуває в межах 25–50 %, при стабільній формі – перевищує 50 %.

При електрокардіографічному обстеженні в дітей з артеріальною гіпотензією виявляють такі зміни: синусову брадикардію, міграцію водія ритму, АВ-блокаду І ступеня, екстрасистоли екстракардіального характеру, підвищення зубця Т у лівих грудних відведеннях. Ехокардіографічне дослідження дає змогу підтвердити функціональний характер змін з боку серцево-судинної системи при артеріальній гіпотензії й виявити зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки адаптаційно-компенсаторного характеру. Структурні зміни серця за артеріальної гіпотензії не виявляють. Може збільшуватися кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка, при цьому кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка знаходиться в межах нормальних значень, що свідчить про підвищену здатність міокарда до розслаблення.

У дітей з гіпотензією спостерігається неоднорідність центральної гемодинаміки. Найчастіше простежується гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика
  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями