Діагностика артеріальної гіпотензії включає:
• 1. Збір генеалогічних і клініко-анамнестичних даних.
• 2. Клінічні та біохімічні дослідження крові (показники активності, глюкоза, електроліти, холестерин та ін.).
• 3. Електрокардіографію у спокої й при фізичному навантаженні.
• 4. Дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи (оцінка вегетативного тонусу, реактивності й забезпечення).
• 5. Ехокардіографію.
• 6. Добовий моніторинг артеріального тиску.
• 7. Транскраніальну допплерографію або реоенцефалограму.
• 8. Тілт-тест.
• 9. Проведення за необхідності електроенцефалографії та магнітно-резонансної томографії головного мозку.
• 10. Консультацію вузьких фахівців: кардіолога, невролога, окуліста, ендокринолога (індивідуально, коли це необхідно).
Для діагностики артеріальної гіпотензії необхідно правильно визначити рівень артеріального тиску. При оцінці отриманих результатів використовуються єдині критерії артеріальної гіпотензії (табл. 5.8) і центильний метод.
За нормальні приймають значення систолічного й діастолічнош AT, що не виходять за межі 10-го і 90-го процентилів, що відповідає розподілу дітей з урахуванням їх віку, статі. Артеріальна гіпотензія може бути систолічною, систолодіастолічною, рідше діастолічною. У разі артеріальної гіпотензії значення артеріального тиску знаходяться нижче 10-х процентилів для відповідного віку та статі при триразовому його вимірюванні. Тяжкість гіпотензії оцінюють з урахуванням процентилю кривої розподілу рівнів AT: гіпотензію легкого ступеня тяжкості діагностують при AT в межах 10-го процентилю кривої розподілу; середнього ступеня – при AT в межах 5-го процентилю; тяжкого – при AT нижче 5-го процентилю. Оцінка тяжкості гіпотензії має не лише грунтуватися на величині AT, але й ураховувати вираженість мозкової й кардіальної симптоматики, толерантність до фізичних та інтелектуальних навантажень, частоту й вираженість непритомності та вегетативного кризу, зниження працездатності. Добове моніторування артеріального тиску дає можливість виявити початкові відхилення в добовому ритмі й величині артеріального тиску.
При цьому враховують такі ознаки: середні значення артеріального тиску (систолічного, діастолічною, середнього гемодинамічного, пульсового) за добу, день і ніч; індекси часу гіпо- і гіпертензії в різні періоди доби (день і ніч); варіабельність артеріального тиску у вигляді стандартного відхилення, коефіцієнта варіації й добового індексу.
Індекс часу гіпотензії дає змогу оцінити тривалість зниження артеріального тиску протягом доби. Цей показник розраховують за відсотком вимірювань, які нижче 5-го процентилю систолічного AT
Таблиця 5.8. Єдині критерії артеріальної гіпотензії у дітей
| 7-9 | 80 | 40 |
| 10-13 | 85 | 45 |
| 14-15 | 90 | 50 |
| 16-17 | 90 | 55 |
або діастолічного AT за 24 години, або окремо для кожної години доби. Індекс часу гіпотензії, що перевищує 25 % для систолічного або діастолічного артеріального тиску, розглядають як патологічний. При непостійній формі артеріальної гіпотензії індекс часу перебуває в межах 25–50 %, при стабільній формі – перевищує 50 %.
При електрокардіографічному обстеженні в дітей з артеріальною гіпотензією виявляють такі зміни: синусову брадикардію, міграцію водія ритму, АВ-блокаду І ступеня, екстрасистоли екстракардіального характеру, підвищення зубця Т у лівих грудних відведеннях. Ехокардіографічне дослідження дає змогу підтвердити функціональний характер змін з боку серцево-судинної системи при артеріальній гіпотензії й виявити зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки адаптаційно-компенсаторного характеру. Структурні зміни серця за артеріальної гіпотензії не виявляють. Може збільшуватися кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка, при цьому кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка знаходиться в межах нормальних значень, що свідчить про підвищену здатність міокарда до розслаблення.
У дітей з гіпотензією спостерігається неоднорідність центральної гемодинаміки. Найчастіше простежується гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
