Вірусний круп – невідкладний стан, що потребує екстреної діагностики та невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
Необхідною умовою успішного лікування ГСЛТ при ГРВІ є рання госпіталізація хворих у спеціалізовані чи в соматичні дитячі (інфекційні) відділення (при наявності в цьому стаціонарі відділення інтенсивної терапії). Обов'язкової госпіталізації потребують діти віком до 1 року з будь-яким ступенем стенозу гортані та діти старше 1 року з вірусним стенозом 2-го ступеня. Госпіталізації у відділення інтенсивної терапії підлягають хворі на ГСЛТ 3-го ступеня. Негайної й обов'язкової госпіталізації в інфекційне відділення потребують діти із проявами крупу в поєднані з клінічними ознаками ангіни чи набряку ротоглотки або підшкірної клітковини шиї.
• 1. Етіотропна терапія ГСЛТ при ГРВІ передбачає вплив на респіраторні віруси: противірусні засоби – ремантадин, альгірем, озельтамівір, рибавірин та інші, інтерферони, індуктори синтезу ендогенного інтерферону. Антибактеріальна терапія призначається у випадках виникнення бактеріальних ускладнень, а також при затяжному перебігу ГСЛТ 2-го ступеня та вище. Призначаються антибіотики широкого спектра дії парентерально.
• 2. Патогенетична терапія ГСЛТ спрямована на усунення основних механізмів, що формують патофізіологічні порушення та клінічні прояви обструкції верхніх дихальних шляхів.
Для усунення набрякового компонента використовують глюкокортикоїди (рівень доказовості А [I]: Cochrane Review, метааналіз Russell К. et ai., 2004), діуретики, антигістамінні засоби.
Основним лікувальним методом при крупі любого ступеня тяжкості (навіть легкої) є системне введення кортикостероїдів, у тому числі перорально чи ректально або місцево за допомогою дозованого інгалятора чи небулайзера. ГКС у комплексній терапії ГСЛТ призначаються:
• при ГСЛТ 2-го ступеня та вище (невідкладна допомога, планова терапія);
• ГСЛТ 1-го ступеня (невідкладна допомога).
Відповідно до "Протоколу надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і догоспітальному етапах" (наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004 року) парентерально ГКС призначаються:
• у високих дозах (10 мг/кг/добу по преднізолоновому еквіваленту);
• без дотримання біологічного ритму;
• без поступового зниження дози під час відміни;
• перше введення при ГСЛТ 2–3-го ст. становить 50 % від добової дози. З другого дня добову дозу знижують на 30–50 %. Терапевтичний ефект відмічається через 15–45 хвилин.
На догоспітальному етапі як невідкладна допомога може бути ефективним введення дексаметазону (0,4-0,5 мг/кг на введення). Завдяки тривалому періоду напіввиведення дексаметазону (36–54 години) його одноразове введення в перші 4–24 години від початку захворювання ефективне для купірування тяжкості стенозу.
При ГСЛТ 1-го ст. як невідкладна допомога ГКС можуть бути введені одноразово з розрахунку 1–2–3 мг/кг у преднізолоновому еквіваленті.
Пероральне введення ГКС. Результати досліджень свідчать, що однократне призначення per os преднізолону в дозі 1 мг/кг або дексаметазону в дозі 0,15 мг/кг при крупі в дітей характеризується однаковою ефективністю, але частота рецидивів гострого стану та повторного звернення за медичною допомогою більша при лікуванні преднізолоном (29 і 7 %), що може бути наслідком більш короткого періоду напіввиведення цього препарату.
Інгаляційно через небулайзер ефективно можуть бути застосовані гідрокортизон (5 мг/кг на інгаляцію), будесонід (пульмікорт) 0,25–0,5 мг/добу (до 1–2 мг/добу) дітям старше 6 місяців. Інші інгаляційні стероїди застосовуються в дітей більш старшого віку: флутиказону пропіонат (фліксотид, серетид) із 4 років, беклометазон (бекотид) із 6 років.
Ефективним методом введення ГКС при несправжньому крупі є ректальний із використанням ректальних супозиторіїв, що містять 100 мг преднізону (ректодельт 100), особливо на догоспітальному етапі надання невідкладної допомоги хворим на ГСЛТ. Такий шлях доставки лікарського засобу полегшує застосування препарату батьками, які не мають належної медичної підготовки для забезпечення парентерального доступу. Крім того, цей метод має менший (порівняно з ін'єкцією) психотравматичний вплив на дитину. Призначається з розрахунку 5–20 мг/кг (5 мг/кг–доза для дітей із масою > 10 кг) 1 раз на добу (при тяжких і загрозливих станах – до 2 разів). Тривалість терапії при ГСЛТ не більше 2 діб.
Призначення антигістамінних препаратів у комплексній терапії доречно при лікуванні вірусних стенозів у дітей з обтяженим алергологічним анамнезом. Використовують Η1-гістамінолітики 1-го покоління, що можуть бути введені парентерально, в середньотерапевтичній дозі (наприклад, дипразин або димедрол із розрахунку 0,5–1 мг/кг), коротким курсом. Такий підхід до призначення цих препаратів дозволяє звести до мінімуму іх небажані побічні дії, в першу чергу М-холінолітичний ефект. Слід зауважити, що як заспокійливі засоби ці препарати не призначаються.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Терапія ГСЛТ“ на сторінці 1. Приємного читання.
