Гіпотиреоз при йодному дефіциті

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Гіпотиреоз – клінічний синдром, викликаний тривалим і стійким дефіцитом ТГ або зниженням їх біологічного ефекту на тканинному рівні. Залежно від рівня ураження гіпотиреоз підрозділяється на первинний (тиреогенний), центральний (гіпофізарний і гіпоталамічний) і периферичний (резистентність тканин до тиреоїдних гормонів). В основі клінічних симптомів гіпотиреозу лежить уповільнення процесів обміну речовин і енергії через недостатнє надходження ТГ до клітин.

Йодний дефіцит є найбільш поширеним у світі етіологічним фактором первинного гіпотиреозу.

Первинний (тиреогенний) гіпотиреоз – найбільш поширена форма тиреоїдної дисфункції в дітей, що проявляється зниженням продукції Т4 і Т3 і підвищенням за принципом зворотного зв'язку секреції ТТГ. У свою чергу, первинний гіпотиреоз поділяється:

• на маніфестний гіпотиреоз із високими рівнями ТТГ і низькими – в. Т4;

• субклінічний гіпотиреоз, при якому рівень ТТГ високий, але тиреоїдний синтез підтримується на нижній межі норми.

Первинний гіпотиреоз може бути вродженим і набутим.

Вроджений гіпотиреоз (ВГ) – захворювання ЩЗ, яке характеризується повного або частковою вродженою недостатністю продукції ТГ, що призводить до порушення розвитку практично всіх органів і систем. Найбільше страждає нервова система дитини.

Якщо хворобу вчасно не діагностувати, викликані нею порушення будуть незворотними. Фатальним змінам у нервовій і кістковій системах, затримці росту й розвитку дитини можна запобігти лише своєчасним призначенням замісної терапії тироксином. Із метою ранньої діагностики ВГ в багатьох країнах світу проводиться неонатальний скринінг, заснований переважно на визначенні концентрації ТТГ у капілярній крові.

В основі розвитку вродженого гіпотиреозу можуть лежати тире- оїдний дисгенез (атиреоз, гіпоплазія, агенезія і ектопія ЩЗ) і тире- ощний дисгормоногенез (порушення біосинтезу ТГ на будь-якому етапі). Досить часто ВГ супроводжується розвитком зоба, що може бути діагностований як відразу після народження, так і в більш віддалені терміни.

Найбільш поширеним у світі етіологічним фактором ВГ є дефіцит йоду. У країнах із вираженим йодним дефіцитом до 10 % новонароджених мають ризик розвитку гіпотиреозу і його неврологічних наслідків. Ендемічні форми гіпотиреозу, що розвиваються внаслідок тяжкого ЙД, визначаються як кретинізм. Виділено два основних види кретинізму – неврологічний і мікседематозний. У симптоматиці неврологічного кретинізму переважають виражена ступінь розумової недостатності, глухонімота, спастична диплегія і затримка росту. Мікседематозний кретинізм маніфестує переважно симптомами гіпотиреозу, такими як великі риси обличчя, суха шкіра, хриплий низький голос, запор і карликовість. Описані також змішані та перехідні форми ендемічного кретинізму.

При менш тяжкому йодному дефіциті спостерігається різного ступеня вираженості зниження інтелекту, здатності до навчання, туговухість, зоб.

У даний час діагностика ВГ базується переважно на даних неонатального скринінгу, а за його відсутності – на аналізі клінічних проявів.

Основними клінічними симптомами новонародженого, що наштовхують на думку про необхідність оцінки функції щитоподібної залози, є велике тім'ячко, макросомія, переношеність, пролонгована неонатальна жовтяниця (табл. 10.6). Сонливість, погана прибавка маси тіла і запори зазвичай етіологічно асоціюються з ВГ вже після постановки діагнозу.

При огляді слід звертати увагу на ознаки дисморфогенезу і наявність аномалій розвитку органів і систем. Необхідно провести ретельну пальпацію ЩЗ при перерозгинанні шиї.

Лікування ВГ проводиться довічно. Основою лікування є замісна терапія препаратами L-тироксину. Контроль ТТГ проводиться на етапі підбору дози 1 раз на місяць, а після досягнення стану компенсації (ТТГ 0,4-2,0 мОд/л) – 1 раз на 6 місяців.

Замісна терапія адекватними дозами L-тироксину, розпочата не пізніше 10–14-го дня від народження, і суворе дотримання батьками рекомендацій лікаря забезпечує нормальний або близький до такого фізичний, інтелектуальний, нервово-психічний розвиток дитини з уродженим гіпотиреозом. Пізній старт терапії або неадекватний підбір дози ТГ призводить до виражених неврологічних і ментальних порушень.

Набутий гіпотиреоз. Йодний дефіцит є найбільш поширеною причиною набутого гіпотиреозу в країнах із недостатнім йодним забезпеченням населення, до яких відноситься вся Україна. Йод є необхідним компонентом тиреоїдного гормоногенезу. Якщо в організм людини не надходить достатня кількість йоду з продуктами харчування, виникає гіпотироксинемія. Якщо ЙД не ліквідувати – розвивається субклінічний або маніфестний гіпотиреоз. Однак тривале надмірне надходження даного мікроелемента в організм може посилити існуючий гіпотиреоз або призвести до його розвитку в пацієнта з раніше стабільною тиреоїдною функцією.

Крім того, до зниження рівня тиреоїдного синтезу можуть призвести аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото) – основна причина гіпотиреозу в країнах з адекватним йодним забезпеченням. Тотальна або субтотальна резекція ЩЗ у пацієнтів із тиреоїдними раками, деякими формами вузлових утворень, тиреотоксичним зобом неминуче призводить до розвитку післяопераційного гіпотиреозу. Щитоподібна залоза може бути уражена радіоактивним випромінюванням, вірусною інфекцією, прийомом медикаментозних препаратів.

Об'єктивні прояви і симптоми в дітей із гіпотиреозом залежать від ступеня вираженості і тривалості перебігу основного захворювання, зазвичай носять стертий і малоспецифічний характер. Найбільш типовіш проявом є уповільнення лінійного росту, що супроводжується відносною прибавкою маси тіла й появою округлості

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гіпотиреоз при йодному дефіциті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті
  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями