Вегетативна дисфункція у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

У частини дітей синдром дезадаптації перебігає з проявами, властивими СХВ. Провести чітку межу між станами, особливо на перших етапах чи у разі субклінічного прояву, дуже складно.

Гїпоталамічний синдром із порушенням терморегуляції найчастіше протікає як субфебрильний синдром. Цей стан пов'язаний з надсегментарним рівнем ураження ВНС. Субфебрилітет, як правило, монотонний, пов'язаний з емоційним станом дитини. Постановці діагнозу передує ретельне обстеження хворого. При гіпоталамічому синдромі можливе порушення терморегуляції у вигляді короткочасних фебрильних або гіпотермічних станів, які повторюються. В останні роки є підтвердження провокації/причини таких станів – перенесена дитиною герпетична інфекція.

До гіпоталамічного синдрому відносяться і порушення сну – безсоння (інсомнія). Цей стан притаманний дітям переважно з симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом.

Синдром порушення транскапілярного обміну найчастіше проявляється у вигляді артралгій і потребує динамічного нагляду для виключення суглобових синдромів різної етіології.

Вегетосудинна дисфункція. Цій формі ВД притаманні поліморфні зміни з боку ССС, які є переважно первинними і домінуючими по клінічних проявах. Далі у дітей можливо виникнення змін з боку ЦНС, ШКТ та інших систем. Провідні клінічні прояви цієї форми ВД наведені у табл. 5.11.

Синдром порушення функції збудливості міокарда при ВД найбільш суттєво проявляється виникненням приступів пароксизмальної тахікардії (ПТХ), найчастіше на тлі синдрому Вольфа – Паркінсона – Уайта. Ці стани частіше бувають у дітей із вихідною ваготонією, характерні тривожно-депресивні переживання.

Для ПТХ на тлі ВД переважно надшлуночкового (суправентрикулярного) характеру типовий раптовий початок, сильне серцебиття, нестача повітря, запаморочення, слабкість, нудота, страх смерті. Відзначають блідість шкіри, підвищене потовиділення, поліурію. Тони серця голосні, ляскаючі, набухають вени шиї. ЧСС у дітей перших 5 років життя – понад 250 ударів за 1 хвилину; 5–10 років – більше 220–250 ударів за 1 хвилину, старше 10 років залежно від вихідного вегетативного тонусу – 200–250 ударів за 1 хвилину і більше. Можливе блювання, яке спонтанно зменшує прояви ПТХ. Серцева недостатність на тлі ВД розвивається рідко.

Таблиця 5.11. Клінічні прояви та патофізіологічна сутність вегетосудинної дисфункції у дітей

Синдроми, основні клінічні проявиПатофізіологічна сутність порушень
Синдром порушення функції збудливості міокарда: тахі-, брадикардія, екстрасистолія, прискорення атріовентрикулярної провідності, сповільнення внутрішньошлуночкової провідностіПорушення збудливості кіркових структур, глибинних вегетативних відділів мозку, нейросекреції, гормональні відхилення, рецепторні порушення між ЦНС та периферичною нервовою системою
Гіперкінетичний синдром: артеріальна гіпертензія, підвищення ударного об'єму кровіАктивація симпатоадреналової системи, гормонів гіпофізу, кори надниркових залоз
Синдром скоротливої дисфункції міокарда: неприємні відчуття в ділянці серця, задишка при фізичному навантаженні, артеріальна гіпотензіяПорушення функції нерва, що підсилюється (за І.П. Павловим). Підвищення кінцевого діастолічного тиску з порушенням розслаблення міокарда
Синдром тонічної дисфункції міокарда: пролапси мітральних клапанів серця, порушення тонічності папілярних та хордальних м'язів серцяПорушення рецепторних взаємовідносин між парасимпатичною та симпатичною ВНС, зміна тонічності серцевого м'яза
Міокардіальний (міокардіодистрофіч- ний) синдром: кардіалгії, що посилюються при фізичному навантаженні, порушення реполяризаціїЗміни мембранного потенціалу та каналів іонного транспорту, зниження ударного об'єму крові

Для синдрому гіперкінетичної та скоротливої дисфункції міокарда характерне підвищення показників AT. При вимірюванні AT варто дотримуватися відповідних правил: AT виміряються у дитини у положенні сидячи, на правій руці (у ліворуких – на лівій), після п'ятихвилинного відпочинку, тричі з невеликими інтервалами. До уваги беруться більш високі значення, які точніше відповідають внутрішньоартеріальному тиску. При першому вимірюванні AT слід визначати на обох руках, а також при необхідності у положенні сидячи, лежачи, на ногах. Потрібно періодично вимірювати AT на обох руках та ногах. При вимірюванні та оцінці AT необхідно дотримуватися вимог, наведених у наказі МОЗ України від 24.05.2012 № 384 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії (на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19.09.2011 № 597 "Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2020 року") у розділі "Методика вимірювання артеріального тиску". За рекомендацією АНА верхніми віковими граничними значеннями показників AT удітей (верхня межа) можна вважати: 3–5 років – 116/76 мм рт.ст.; 6–9 років– 122/79 мм рт.ст.; 10–12років– 126/82 мм рт.ст.; 13–15 років – 136/86 мм рт.ст.; 16–18 років – 142/92 мм рт.ст. Ці показники важливі для правильного визначення діагнозу, особливо за умови вихідної ваготонії у пацієнта.

Критеріями артеріальної гіпотензії, що зумовлює значну дезадаптацію хворого, є: удітей віком 8–9 років – AT нижче за 90/50 мм рт.ст.; 11–12 років – нижче за 80/40 (хлопчики) і 90/45 мм рт.ст, (дівчатка); 14–15 років – нижче за 90/40 (у хлопчиків) і 95/50 мм рт.ст, (у дівчаток). У практичній діяльності рекомендується використовувати таблиці процентильного розподілу CAT та ДАТ (мм рт.ст.) залежно від віку та статі дитини, а також соматотипу. Наводяться вони у відповідних довідниках. Можливі варіанти таблиці – номограми наведені на рис. 5.2 та у табл. 5.12, які відображують критерії нормального та підвищеного AT у дітей згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ (2008).

Оцінюючи характер гіперкінетичного синдрому, не слід забувати, що найбільше він виражений у пубертатному віці і пов'язаний з

Номограми для розподілу 95-го процентилю систолічного і діастолічного артеріального тиску з урахуванням віку і зросту дітей та підлітків (за даними ДМАТ)

Рисунок 5.2. Номограми для розподілу 95-го процентилю систолічного і діастолічного артеріального тиску з урахуванням віку і зросту дітей та підлітків (за даними ДМАТ)

бурхливим статевим розвитком, а також активацією у цей час сим- патикотонічних реакцій. Після стабілізації цих ендокринних змін у частини таких підлітків тенденція до підвищеного AT різко знижується. Але за останнє десятиліття відмічено омолодження віку пацієнтів, у яких виявлено підвищений AT. Пов'язане це зі зростанням психологічного навантаження, дієтичними порушеннями та створює передумови для формування АГ і навіть ГХ.

При виникненні гіперкінетичного синдрому діти скаржаться на серцебиття, перебої, можлива непритомність. Межі серця нормальні, тони гучні, нерідко вислуховується функціональний систолічний шум. AT дуже лабільний. Діти емоційно лабільні. Важливо проведення холтерівського моніторування АТ та ЕКГ, виключення факторів формування вторинної АГ.

Для дітей із проявами синдрому скоротливої або тонічної дисфункції міокарда характерні: велика кількість скарг, особливо кар- діальної спрямованості; переважно знижений AT; наявність ознак астенізації. При обстеженні: схильність до брадикардії, яка швидко переходить у тахікардію; ліва межа серця буває зсунута вліво (тоно- генне розширення порожнини лівого шлуночка); І тон на верхівці ослаблений; у положенні лежачи вислуховуються III тон і систолічний шум функціонального типу, що зникає у вертикальному положенні. Зміни на ЕКГ свідчать про дихальну аритмію, можливе подовження інтервалу P-Q або міграція водія серцевого ритму, по-

Таблиця 5.12. Верхня межа нормального артеріального тиску в дітей та підлітків (згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, 2008)*

Вік, рокиВерхня межа нормального AT (мм рт.ст.)
ХлопчикиДівчатка
Низького зростуВисокого зросту
2104/70111/73До 15 років систолічний AT у дівчаток на 2-3 мм нижчий, ніж у хлопчиків, діастолічний – на 1 мм
3-5108/70115/75
6-9114/74121/77
10-12122/78125/81
13-15130/80135/85
16-17136/84140/90Нижче за 130/85 мм рт.ст.

Примітка: * – таблицю адаптовано з п'ятої та шостої доповідей Об'єднаного національного комітету США з підвищеного артеріального тиску (1993, 1997).

рушення метаболічних процесів. Таким дітям притаманні залізо- дефіцитні стани, синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини.

Синдром тонічної дисфункції міокарда переважно представлений пролапсом морального клапана (кардіалгії, серцебиття, систолічний шум, переважно у п'ятій точці, лабільність AT). Діагноз підтверджується в першу чергу ехокардіографією.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вегетативна дисфункція у дітей“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей
  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями