Діагностика

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Діагноз "рахіт" встановлюється лікарем на підставі цілого комплексу симптомів при безпосередньому огляді дитини. Для цього враховується вся сукупність зовнішніх ознак, ступінь їх вираженості, аналізуються результати аналізів: рівень кальцію, фосфору в сироватці крові, рівень лужної фосфатази.

У загальному аналізі крові – зниження рівня гемоглобіну, у біохімічному аналізі крові – зниження вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору, підвищення активності лужної фосфатази в сироватці крові.

Проба Сулковича (виведення кальцію з сечею) – негативна.

Підвищення рівня паратгормона, зниження рівня кальцитоніну та вмісту транспортної форми вітаміну D3 (25(OH)D3) у сироватці крові.

Рентгенологічні прояви рахіту обмежуються дистальною ліктьовою ділянкою в немовлят та метафізами колінних суглобів у старших дітей. Спочатку спостерігається світла лінія, що є результатом утворення некальцифікованої ділянки між епіфізом і метафізом. У класичних випадках спостерігається збільшення метафізів, неправильність їх країв, щіткоподібний вигляд, увігнутість та загальна остеопенія.

Диференціальна діагностика

Найбільш часто рахіт необхідно диференціювати з рахітоподібними захворюваннями (фосфат-діабет, синдром Дебре – де Тоні – Фанконі), хондродистрофією, остеопатіями, змінами кісткової тканини при органічних захворюваннях ЦНС.

Лікування рахіту

Лікування рахіту обов'язково має бути комплексним – неспецифічним (правильно організований режим дня, прогулянки, тривале грудне вигодовування, правильне харчування, динамічний спосіб життя) та специфічним (медикаментозним). Як перший прикорм для дітей, які хворіють на рахіт, рекомендується овочеве пюре (із чотирьох-шести місяців) із подальшим додаванням до нього яєчного жовтка (із семи-восьми місяців). Слід обмежити кількість борошняних виробів, оскільки вони погіршують всмоктування кальцію в кишечнику. Специфічним лікуванням рахіту є призначення вітаміну D, а також препаратів кальцію та фосфору. Розрахувати дозування й тривалість прийому може тільки дитячий лікар. Неправильно підібране дозування може привести до гіпервітамінозу D, що також є тяжким захворюванням.

Мета лікування (Протокол лікування та профілактики рахіту № 9 від 10.01.2005 року) – усунення головних симптомів захворювання з боку кісткової, нервової та інших систем організму дитини, нормалізація показників фосфорно-кальцієвого обміну.

Критерії ефективності лікування:

• зменшення та усунення основних клінічних проявів хвороби;

• нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази в сироватці крові.

Солі кальцию (кальцію лактат, кальцію фосфат, кальцію хлорид, кальцію цитрат, кальцію гліцерофосфат та інші) призначають протягом 2–3 тижнів тільки при рахіті в недоношених дітей, кальційпенічному варіанті рахіту. При відсутності ефекту лікування необхідне уточнення діагнозу й виключення рахітоподібних захворювань.

Профілактика

На сьогодні під профілактикою вітаміном D розуміють не тільки запобігання клінічному рахіту, але й підтримання оптимального сироваткового рівня 25(OH)D для уникнення недостатності вітаміну D. Нормальні значення 25(OH)D є необхідними для досягнення пікової кісткової маси та запобігання небажаним наслідкам недостатності вітаміну D. Профілактична доза вітаміну D, здатна забезпечити оптимальний рівень сироваткового 25(OH)D, повинна бути в межах від 400 до 1000 МО/добу. З метою запобігання рахіту в ранньому віці рекомендовано прийом вітаміну D у дозі 2000 МО/добу жінкам у третьому триместрі вагітності, які недостатньо перебувають під впливом сонячних променів або мають високий ризик недостатності вітаміну D. Майбутнім мамам корисні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування й курси прийому вітамінно-мінеральних комплексів для вагітних. Профілактика триває й після народження, протягом перших трьох років життя малюка. Особливу увагу приділяють дітям недоношеним, ослабленим і тим, хто народився в осінньо-зимово-весняний період. Необхідні правильне харчування, корекція дисбактеріозу кишечника, тривалі прогулянки, масаж і лікувальна гімнастика. Оскільки в дітей із проявами рахіту відзначаються проблеми фос-

Таблиця 7.3. Методи лікування

МедикаментозніДодаткові
Препарати вітаміну D3 Препарати кальцію, магнію, оро- тової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни (Е, групи В, С) – у вікових дозахДотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму · Природне вигодовування, при неможливості – адаптовані замінники грудного молока Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування призначити ванни: сольові (для дітей малорухомих, пастозних), хвойні (переважно збудженим дітям), трав'яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом), загальний масаж, ЛФК

Таблиця 7.4. Лікувальне призначення вітаміну D3

Добова доза вітаміну D3Тривалість прийому вітаміну D3
Діти, хворі на рахіт різного ступеня тяжкостіЛегкий ступінь – 2000 МО Середньої тяжкості – 4000 МО · Тяжкий – 5000 МОПротягом 30-45 днів. Надалі для запобігання загостренням та рецидивам хвороби по 2000 МO протягом ЗО днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці до 3-5-річного віку

форно-кальцієвого та вітамінного (не тільки вітаміну D, але й вітамінів А, С, групи В) обміну, важливо вчасно вводити прикорм: овочеві та фруктові пюре, соки, каші, м'ясо, сир. Як уже зазначалося, як перший прикорм дітям, які страждають від рахіту, рекомендується овочеве пюре (з 4–6 місяців життя) з наступним додаванням до нього яєчного жовтка в 7–8 місяців. Пюре багате на кальцій, фосфор, вітаміни і мікроелементи. Поповнення раціону кашами, сиром, м'ясом допоможе забезпечити достатнє надходження в організм дитини повноцінних білків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика
  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями