Бактеріальні імунокоректори

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Специфічна активна імунізація проти найбільш поширених збудників гострих респіраторних захворювань вигідно відрізняється від неспецифічної імуностимуляції своєю цілеспрямованістю та ефективністю.

На жаль, у найефективнішого методу профілактики інфекційних захворювань – вакцинації – сьогодні обмежені можливості. Існують вакцини проти пневмококу, гемофільної палички та інших інфекцій, щороку з'являються нові вакцини проти вірусу грипу. Але проти більшості збудників вакцин не існує, не кажучи вже про відсутність полівакцин з антигенами основних збудників респіраторних інфекцій.

Вакцинація проти вірусу грипу згідно з існуючим календарем щеплень має рекомендаційний характер, тому створення типоспецифічного і штамоспецифічного противірусного імунітету не може захищати дітей від інших штамів уже відомого збудника. Антигенний дрейф вірусу грипу потребує щорічної вакцинації проти грипу і створення нових вакцин. При цьому варто також ураховувати обмежені економічні можливості населення України щодо придбання вакцин. Перенесені вірусні інфекції, наприклад респіратор- но-синцитіальна інфекція, не залишають стійкого імунітету, тому можлива реінфекція навіть протягом одного епідемічного сезону (С.В. Hall et al., 2001).

Варто відзначити, що перенесені РСВ-бронхіоліт або бронхіт залишають після себе бронхіальну гіперактивність, що сприяє розвитку обструктивних епізодів за подальшої ГРІ (Т.В. Куличенко, 2009).

Не менш важливою є профілактика рецидивуючих бактеріальних інфекцій, зумовлених пневмококом, гемофільною паличкою, що є основною причиною смерті дітей від пневмоній, менінгіту та інших гнійних проявів.

Згідно з календарем щеплень, вакцинація дітей України проти пневмококової інфекції має рекомендаційний характер (вакцинами пневмо-23 та ін.) і здійснюється з 2 років життя дитини. Як показує опитування лікарів-педіатрів і лікарів сімейної практики, практично небагатьом пацієнтам проведена вакцинація проти цієї інфекції. А13-валентна пневмококова вакцина превенар, яка може бути використана для дітей із 6 місяців до 5 років, ще не введена в календар щеплень.

Не менш важливим є захист дитячого населення від захворювань, зумовлених патогенним стафілококом, клебсієлою, моракселою, стрептококами, зокрема групи А, вакцини проти яких відсутні.

Тому велике значення мають так звані вакциноподібні препарати, дія яких спрямована на створення специфічного імунітету проти конкретного збудника.

У зв'язку з цим останніми роками для лікування й профілактики захворювань у дітей, які часто хворіють, широке застосування отримали імунокоректори бактеріального походження, що викликають формування селективно-імунної відповіді проти конкретних збудників.

Бактеріальні імунопрепарати поділяються на три групи:

• очищені бактеріальні лізати;

• імуностимулюючі мембранні фракції;

• бактеріальні рибосоми в комбінації з мембранними фракціями.

Бактеріальні імуностимулятори відрізняються між собою за вмістом антигенів, способом виробництва та введення, вакцинальним і підтримувальним курсом.

Установлено, що рибосомальні й мембранні фракції мають більш виражену імуностимулюючу дію та вакцинуючий ефект на відміну від бактеріальних лізатів. При лізисі бактерій зникають антигенні фракції, що призводить до слабкої та нестійкої імунної активності з побічними поствакцинальними реакціями (Η. Βinz, A. Perruchem, 1990). Захисні властивості рибосом у 1000 разів перевищують властивості цілісних бактерій (YOUMANS, 1965). Наявність ад'юванта протеогліїсанів клітинної мембрани КІ.рпеитопіае у складі рибомунілу збільшує антитільну відповідь у 5 разів.

Суттєві відмінності виявлені між лізатами за способом виробництва. При хімічному лізисі бактерій залишається тільки цитоплазматична частина конкуруючих лізатів і гранулоцити не можуть розпізнати антигени. Після хімічного лізису готовий лізат містить тільки розчинний антиген і не містить корпускулярний антиген.

На відміну від хімічного механічний лізис при виробництві препарату респіброн (ісміжен) не змінює структуру антигенів, повноцінні антигени легко розпізнаються й поглинаються незрілими дендритними клітинами слизової оболонки. Після зв'язування з TLR 9 дендритних клітин вони стимулюють дозрівання дендрит-

Таблиця 2.1. Імуностимулятори мікробного походження

Штами мікроорганізмівРибосоми + протеогліканиБактеріальні лізати
РибомунілІРС-19Бронхо- мунал ПБронхо-вак- сом (діти)Респіброн (ісміжен)
Dipl.pneumo- піае (серотипи пневмокока)++ І, II, III, V, VII, XI+++ тип 1-3, 5,8,47
Str.pyogenes--+++
Str.pyogenes групи А++-+-
Str.dysgalactiae групи С-+-+-
Streptococcus групи G-+-+-
Str.viridans-++++
Str.faecalis-+---
Staph.aureus-++++
Gafkya tetragena-+--
Neisseria catarrhalis-+• -++
Ki. pneumoniae++++
Kl.ozaenae--+++
H.influenzae+++++
Moraxella catarrhalis-++-+

Таблиця 2.2. Спосіб уведення та тривалість профілактичного курсу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бактеріальні імунокоректори“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори
  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями