Профілактика ГРВІ та грипу

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Під час контакту з хворим показано використання марлевих респіраторів, часте миття рук, полоскання рота та горла.

Комплексна імунопрофілактика в дітей може здійснюватися за допомогою неспецифічних і специфічних засобів. До неспецифічних засобів профілактики ГРВІ та грипу відносять загально-гігієнічні заходи: ізоляцію хворого, регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщення, догляд за хворим в масці, загартовування здорової дитини тощо. Неспецифічна імунопрофілактика також включає використання імуномодуляторів рослинного походження, для яких характерні м'якість фармакологічної дії, низька токсичність, різноманітність біологічно активних речовин, які входять до складу ряду лікарських рослин (адаптогени), що дає можливість їм діяти на різні ланцюги патологічного процесу.

Таблиця 4.2. Показання для госпіталізації дітей із ГРВІ

ПоказанняСтани та умови, при яких показана госпіталізація
АбсолютніКлінічні: · Гіпертермічний синдром; Токсикоз; Судомний синдром; Дихальна, серцево-судинна, ниркова недостатність та інше; Геморагічний синдром · Вікові: · – Неонатальний період
ВідносніАнамнестичні: · Вади розвитку, тяжкі набуті захворювання серця та бронхолегеневої системи; Органічні ураження ЦНС; Тяжкі ураження печінки, нирок, органів кровотворення, інших органів та систем; Вроджені метаболічні порушення; Ендокринопатії; Імунодефіцитні стани · Соціальні: · Соціально неблагополучні сім'ї

• 1. Специфічна імунопрофілактика (активна – вакцинація проти грипу; пасивна – введення імуноглобуліну).

• 2. Неспецифічна імунопрофілактика:

  – інтерферони та їх індуктори;

  – бактеріальні імуномодулятори;

  – пробіотики/симбіотики;

  – фітоімуномодулятори (ехінацея, женьшень, пантокрин, корінь солодки та ін.).

Специфічна активна профілактика грипу полягає в проведенні вакцинації. Вакцинопрофілактика – найбільш ефективний метод зниження захворюваності на грип і смертності від нього в групі ризику серед населення. Своєчасне введення вакцини проти грипу забезпечує захисний ефект у 80–90 % дітей, але тільки у випадку, коли антигенна формула відповідає епідемічному клону вірусу грипу, що викликає захворювання.

Вакцинацію проти грипу (за станом здоров'я) рекомендується проводити всім дітям починаючи з 6-місячного віку та особливо дітям із груп ризику:

• дітям із хронічними захворюваннями легень (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, бронхолегенева дисплазія, муковісцидоз);

• дітям із захворюваннями серця, у т.ч. ВВС;

• дітям із вадами розвитку ЦНС;

• дітям із гемоглобінопатіями;

• дітям із цукровим діабетом, хронічними нирковими та метаболічними захворюваннями;

• дітям із імунопатологією, у т.ч. ВІЛ-інфікованим;

• дітям, які тривалий час отримують аспірин (ризик розвитку синдрому Рея).

Для педіатрів важливо пам'ятати, що грипозна вакцина має також відношення і до зниження загальної захворюваності на ГРВІ. Ця вакцина містить РНК грипозного вірусу та є сильним інтерфероногеном до інших респіраторних вірусів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Профілактика ГРВІ та грипу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу
  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями