Лабораторна діагностика

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

При гострому простому ларингіті необхідності в лабораторному обстеженні немає.

При ГСЛТ проводять:

• аналіз периферичної крові (при ГСЛТ 1–2-го ступеня виявляється помірна лейкопенія або нормальний вміст лейкоцитів і лімфоцитоз; при ГСЛТ 3-го ступеня – тенденція до лейкоцитозу, нейтрофільозу та зсув формули вліво);

• визначають кислотно-лужний стан крові;

• для верифікації етіологічного фактора використовують експрес-методи; методи серологічної діагностики з визначенням спе

цифічних антитіл (IgG, IgM) до різних вірусів; ПЛР; вірусологічні методи;

• бактеріологічне дослідження вихідного матеріалу (слиз із ротоглотки, носа) для виключення дифтерії; при підозрі на дифтерійний круп (у невакцинованих або неправильно вакцинованих проти дифтерії хворих на ГСЛТ; діти з осередків дифтерії; сполучення стенозу гортані з ангіною чи набряком підшкірної клітковини шиї) показана негайна бактеріоскопія мазків із місць уражень;

• при затяжному перебігу, при неефективності стандартної терапії – обстеження для верифікації бактеріальних агентів або внутрішньоклітинних збудників (серологічні методи, ПЛР, бактеріологія).

Інструментальні методи

При гострому простому ларингіті необхідності в інструментальному обстеженні немає.

При ГСЛТ проводять пряму ларингоскопію (ГСЛТ 3-го ступеня, при затяжному перебігу – ГСЛТ 2-го ступеня).

Рентгенографія грудної клітки, параназальних пазух, органів шиї має допоміжну роль при проведенні диференційної діагностики чи при підозрі на розвиток ускладнень.

Консультації спеціалістів

Обов'язкові в стаціонарі: отоларинголог, реаніматолог (ГСЛТ З–4-го ступеня, при затяжному перебігу – ГСЛТ 2-го ступеня).

Додаткові; імунолог, алерголог, кардіолог та інші – за показаннями.

Диференціальну діагностику вірусного крупу проводять із захворюваннями, що супроводжуються клінікою обструкції верхніх дихальних шляхів; дифтерією (справжній круп), кором (ранній і пізній коровий круп), заглоточним абсцесом, епіглотитом, аспірацією стороннього тіла, ларингоспазмом, папіломатозом гортані, аномаліями розвитку гортані і трахеї та ін.

Лікування

Терапія гострого ларингіту спрямована на усунення запалення слизової оболонки та на попередження розвитку стенозу гортані. Лікування потрібно починати із створення лікувально-охоронного режиму. Приміщення, в якому знаходиться дитина, повинно бути провітреним, з достатньою вологістю повітря. Обов'язково виключити паління, у тому числі і пасивне. Рекомендовано рясне тепле пиття. Харчування за віком, молочно-рослинна щадна дієта з виключенням гострої та подразнюючої їжі, гарячих і газованих напоїв. Постільний режим – за показаннями. Хворому призначається голосовий спокій, виключається навіть шепітна мова. З медикаментозних засобів призначаються противірусні, відхаркувальні препарати (синтетичного, рослинного походження). Протикашльові препарати призначаються тільки в разі нападоподібного, виснажливого, тривалого кашлю. Широко використовуються місцеві препарати із протизапальною, знеболюючою, антисептичною дією (таблетки, льодяники, спреї з урахуванням вікових обмежень). Призначаються інгаляційні методи лікування (із фізіологічним розчином, муколітиками, лужні інгаляції).

Наступний розділ:

Терапія ГСЛТ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лабораторна діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика
  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями