При гострому простому ларингіті необхідності в лабораторному обстеженні немає.
При ГСЛТ проводять:
• аналіз периферичної крові (при ГСЛТ 1–2-го ступеня виявляється помірна лейкопенія або нормальний вміст лейкоцитів і лімфоцитоз; при ГСЛТ 3-го ступеня – тенденція до лейкоцитозу, нейтрофільозу та зсув формули вліво);
• визначають кислотно-лужний стан крові;
• для верифікації етіологічного фактора використовують експрес-методи; методи серологічної діагностики з визначенням спе
цифічних антитіл (IgG, IgM) до різних вірусів; ПЛР; вірусологічні методи;
• бактеріологічне дослідження вихідного матеріалу (слиз із ротоглотки, носа) для виключення дифтерії; при підозрі на дифтерійний круп (у невакцинованих або неправильно вакцинованих проти дифтерії хворих на ГСЛТ; діти з осередків дифтерії; сполучення стенозу гортані з ангіною чи набряком підшкірної клітковини шиї) показана негайна бактеріоскопія мазків із місць уражень;
• при затяжному перебігу, при неефективності стандартної терапії – обстеження для верифікації бактеріальних агентів або внутрішньоклітинних збудників (серологічні методи, ПЛР, бактеріологія).
Інструментальні методи
При гострому простому ларингіті необхідності в інструментальному обстеженні немає.
При ГСЛТ проводять пряму ларингоскопію (ГСЛТ 3-го ступеня, при затяжному перебігу – ГСЛТ 2-го ступеня).
Рентгенографія грудної клітки, параназальних пазух, органів шиї має допоміжну роль при проведенні диференційної діагностики чи при підозрі на розвиток ускладнень.
Консультації спеціалістів
Обов'язкові в стаціонарі: отоларинголог, реаніматолог (ГСЛТ З–4-го ступеня, при затяжному перебігу – ГСЛТ 2-го ступеня).
Додаткові; імунолог, алерголог, кардіолог та інші – за показаннями.
Диференціальну діагностику вірусного крупу проводять із захворюваннями, що супроводжуються клінікою обструкції верхніх дихальних шляхів; дифтерією (справжній круп), кором (ранній і пізній коровий круп), заглоточним абсцесом, епіглотитом, аспірацією стороннього тіла, ларингоспазмом, папіломатозом гортані, аномаліями розвитку гортані і трахеї та ін.
Лікування
Терапія гострого ларингіту спрямована на усунення запалення слизової оболонки та на попередження розвитку стенозу гортані. Лікування потрібно починати із створення лікувально-охоронного режиму. Приміщення, в якому знаходиться дитина, повинно бути провітреним, з достатньою вологістю повітря. Обов'язково виключити паління, у тому числі і пасивне. Рекомендовано рясне тепле пиття. Харчування за віком, молочно-рослинна щадна дієта з виключенням гострої та подразнюючої їжі, гарячих і газованих напоїв. Постільний режим – за показаннями. Хворому призначається голосовий спокій, виключається навіть шепітна мова. З медикаментозних засобів призначаються противірусні, відхаркувальні препарати (синтетичного, рослинного походження). Протикашльові препарати призначаються тільки в разі нападоподібного, виснажливого, тривалого кашлю. Широко використовуються місцеві препарати із протизапальною, знеболюючою, антисептичною дією (таблетки, льодяники, спреї з урахуванням вікових обмежень). Призначаються інгаляційні методи лікування (із фізіологічним розчином, муколітиками, лужні інгаляції).
Терапія ГСЛТ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лабораторна діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
