Антенатальна: жінкам із 2-ї половини вагітності (особливо групам ризику з анемії) призначають препарати заліза або полівітаміни, збагачені залізом. При повторній (якщо після попередньої вагітності минуло мало часу) або багатоплідній вагітності обов'язковий прийом препаратів заліза протягом 2-го та 3-го триместру вагітності. Відповідно до сучасних протокольних рекомендацій та рекомендацій ВООЗ (2009) вагітні жінки повинні отримувати залізо – 60 мг/день (II та III триместр вагітності) та фолієву кислоту – 400 мкг/день (І триместр). Ці ж питання висвітлені у Наказі МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. "Про організацію надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні": "Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові становить менше ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності прийому препаратів заліза". Залізо необхідно одержувати й у перші 3 місяці після пологів.
Надалі при грудному вигодовуванні дитини матері-годувальниці необхідно також дотримуватися відповідних рекомендацій у харчуванні, використовувати дозволені вітамінно-мінеральні комплекси.
Постнатальна профілактика для дітей із групи високого ризику розвитку ЗДА. Цю групу формують:
• усі недоношені діти;
• діти, народжені від багатоплідної вагітності;
• діти, які народилися від вагітності з ускладненим перебігом її другої половини (гестози, фетоплацентарна недостатність, ускладнення хронічних захворювань);
• діти зі змінами в мікробіоті кишечника, при харчовій алергії;
• діти, які перебувають на ранньому штучному вигодовуванні;
• діти, які ростуть із випередженням загальноприйнятих стандартів фізичного розвитку.
Передбачається регулярне проведення діагностики можливого розвитку ЗДА у дітей із групи високого ризику розвитку цього стану. При виникненні умов для реалізації цього стану (реконвалесценція ГРВІ та інших інфекційних захворювань, зимово-весняний період року, маніфестація преморбідних станів, нераціональне харчування тощо) призначаються профілактичні дози препаратів заліза (0,5–1 мг/кг/добу) протягом 3–6–12 місяців (Наказ МОЗ України № 9 від 10.01.2005 "Про затвердження клінічного протоколу лікування залізодефіцитної анемії у дітей"). Профілактика ЗДС у дітей різних вікових груп повинна проводитися оптимальними препаратами заліза на основі гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза.
Профілактику ЗДС можливо здійснювати також неспецифічними заходами: нормалізувати склад мікрофлори кишечника (призначати курсові дози пробіотиків, наприклад біогая); рекомендувати комплекси вітамінних препаратів (смарт омега або смарт омега q10), препарати, що мають негормональну анаболічну дію (триметабол), проводити профілактику ГРВІ (анаферон дитячий) тощо.
Крім того, профілактика анемії повинна мати й державно-соціальну спрямованість. Як свідчить досвід високорозвинених країн (наприклад, США), перспективними є методики профілактики ЗДС та ЗДА населення у вигляді фортифікації та сапліментації.
Фортифікація передбачає збагачення залізом найбільш поширених у країні продуктів харчування. Це переважно хліб та вироби з борошна. У деяких регіонах країни частка цих продуктів може становити від 65 до 95 % у добовому раціоні населення. Але треба враховувати, що через можливі проблеми зі всмоктуванням заліза в організмі людини цей метод є ефективним приблизно в 50 % населення регіону.
Сапліментація передбачає прийом препаратів заліза тими верствами населення, що належать до групи ризику щодо виникненню анемії (наприклад, вагітні, підлітки тощо). Дані щодо профілактики анемії у вагітних наведені вище. У деяких країнах (наприклад, США) вагітні отримують препарати заліза в дозі 30–60 мг на добу протягом усієї вагітності.
Вартість/ефективність фортифікації завжди нижча, ніж сапліментації.
На жаль, ці методи ще недостатньо поширені в країнах Східної Європи.
Диспансерний нагляд
Диспансерний нагляд за дітьми, хворими на залізодефіцитну анемію, здійснюється педіатром або сімейним лікарем, а в складних випадках (тяжкість стану або нетиповість хвороби на початку захворювання, обтяжливий анамнез тощо) – дитячим гематологом відповідно до регламентуючих документів: "Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів" (Додаток до наказу МОЗ України № 502 від 28.12.2002) та "Протокол лікування залізодефіцитної анемії у дітей" (Наказ МОЗ України від 10.01.05 № 9).
Основні кроки диспансерного нагляду за дітьми, які хворіють на залізодефіцитну анемію, такі: після нормалізації показників крові огляд спеціаліста; загальний аналіз крові проводиться 1 раз на місяць протягом першого року диспансерного нагляду; потім – щоквартально протягом наступних 3 років диспансерного нагляду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Профілактика залізодефіцитних станів у дітей“ на сторінці 1. Приємного читання.
