Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Антенатальна: жінкам із 2-ї половини вагітності (особливо групам ризику з анемії) призначають препарати заліза або полівітаміни, збагачені залізом. При повторній (якщо після попередньої вагітності минуло мало часу) або багатоплідній вагітності обов'язковий прийом препаратів заліза протягом 2-го та 3-го триместру вагітності. Відповідно до сучасних протокольних рекомендацій та рекомендацій ВООЗ (2009) вагітні жінки повинні отримувати залізо – 60 мг/день (II та III триместр вагітності) та фолієву кислоту – 400 мкг/день (І триместр). Ці ж питання висвітлені у Наказі МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. "Про організацію надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні": "Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові становить менше ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності прийому препаратів заліза". Залізо необхідно одержувати й у перші 3 місяці після пологів.

Надалі при грудному вигодовуванні дитини матері-годувальниці необхідно також дотримуватися відповідних рекомендацій у харчуванні, використовувати дозволені вітамінно-мінеральні комплекси.

Постнатальна профілактика для дітей із групи високого ризику розвитку ЗДА. Цю групу формують:

• усі недоношені діти;

• діти, народжені від багатоплідної вагітності;

• діти, які народилися від вагітності з ускладненим перебігом її другої половини (гестози, фетоплацентарна недостатність, ускладнення хронічних захворювань);

• діти зі змінами в мікробіоті кишечника, при харчовій алергії;

• діти, які перебувають на ранньому штучному вигодовуванні;

• діти, які ростуть із випередженням загальноприйнятих стандартів фізичного розвитку.

Передбачається регулярне проведення діагностики можливого розвитку ЗДА у дітей із групи високого ризику розвитку цього стану. При виникненні умов для реалізації цього стану (реконвалесценція ГРВІ та інших інфекційних захворювань, зимово-весняний період року, маніфестація преморбідних станів, нераціональне харчування тощо) призначаються профілактичні дози препаратів заліза (0,5–1 мг/кг/добу) протягом 3–6–12 місяців (Наказ МОЗ України № 9 від 10.01.2005 "Про затвердження клінічного протоколу лікування залізодефіцитної анемії у дітей"). Профілактика ЗДС у дітей різних вікових груп повинна проводитися оптимальними препаратами заліза на основі гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза.

Профілактику ЗДС можливо здійснювати також неспецифічними заходами: нормалізувати склад мікрофлори кишечника (призначати курсові дози пробіотиків, наприклад біогая); рекомендувати комплекси вітамінних препаратів (смарт омега або смарт омега q10), препарати, що мають негормональну анаболічну дію (триметабол), проводити профілактику ГРВІ (анаферон дитячий) тощо.

Крім того, профілактика анемії повинна мати й державно-соціальну спрямованість. Як свідчить досвід високорозвинених країн (наприклад, США), перспективними є методики профілактики ЗДС та ЗДА населення у вигляді фортифікації та сапліментації.

Фортифікація передбачає збагачення залізом найбільш поширених у країні продуктів харчування. Це переважно хліб та вироби з борошна. У деяких регіонах країни частка цих продуктів може становити від 65 до 95 % у добовому раціоні населення. Але треба враховувати, що через можливі проблеми зі всмоктуванням заліза в організмі людини цей метод є ефективним приблизно в 50 % населення регіону.

Сапліментація передбачає прийом препаратів заліза тими верствами населення, що належать до групи ризику щодо виникненню анемії (наприклад, вагітні, підлітки тощо). Дані щодо профілактики анемії у вагітних наведені вище. У деяких країнах (наприклад, США) вагітні отримують препарати заліза в дозі 30–60 мг на добу протягом усієї вагітності.

Вартість/ефективність фортифікації завжди нижча, ніж сапліментації.

На жаль, ці методи ще недостатньо поширені в країнах Східної Європи.

Диспансерний нагляд

Диспансерний нагляд за дітьми, хворими на залізодефіцитну анемію, здійснюється педіатром або сімейним лікарем, а в складних випадках (тяжкість стану або нетиповість хвороби на початку захворювання, обтяжливий анамнез тощо) – дитячим гематологом відповідно до регламентуючих документів: "Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів" (Додаток до наказу МОЗ України № 502 від 28.12.2002) та "Протокол лікування залізодефіцитної анемії у дітей" (Наказ МОЗ України від 10.01.05 № 9).

Основні кроки диспансерного нагляду за дітьми, які хворіють на залізодефіцитну анемію, такі: після нормалізації показників крові огляд спеціаліста; загальний аналіз крові проводиться 1 раз на місяць протягом першого року диспансерного нагляду; потім – щоквартально протягом наступних 3 років диспансерного нагляду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Профілактика залізодефіцитних станів у дітей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей
  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями