Неревматичні кардити – це група неспецифічних захворювань серця запального характеру з переважним ураженням міокарда і можливістю поширення процесу на всі оболонки. Запальний процес переважно виявляється в міокарді, у практичній діяльності часто використовують термін "міокардит", наголошуючи на тому факті, що дуже часто клінічні ознаки, які свідчать про ураження інших оболонок серця, несуттєві. Міокардит – запальне захворювання міокарда з його інфільтрацією імунокомпетентними клітинами в процесі інфекцій, при автоімунних захворюваннях, алергічних станах або дії несприятливих чинників зовнішнього середовища (Р. Richardson et ai., 1996).
Шифр МКХ-10
• 140-141 – міокардит
• 140 – гострий міокардит
• 140.0 – інфекційний міокардит
• 140.1 – ізольований міокардит
• 140.8 – інші види гострого міокардиту
• 140.9 – гострий міокардит неуточнений
• 141 – міокардит при хворобах, класифікованих в інших рубриках
• 141.0 – міокардит при бактеріальних хворобах, класифікованих в інших рубриках
• 141.1 – міокардит при вірусних хворобах, класифікованих в інших рубриках
• 141.2 – міокардит при інших інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках
• 141.8 – міокардит при інших хворобах, класифікованих в інших рубриках
Класифікація. Сучасні класифікації найбільше значення надають етіології міокардиту, зокрема його інфекційній природі.
Представляється зручною класифікація для міокардитів у дітей (табл. 5.4,5.5), запропонована Н.О. Белоконь та М.Б. Кубергером (1987).
Етіологія. Причиною міокардиту можуть стати практично всі відомі інфекції, але серед всіх збудників домінують віруси. Що стосується вірусів, то переважають випадки захворювання, які викликають ентеровіруси сімейства Коксакі групи А і В (ВЗ, В5), ECHO, також вагома етіологічна частка аденовірусів, вірусів грипу, герпесу, гепатитів, Епштейна – Барр тощо. Серед бактеріальних збудників найбільш виражену кардіотропність мають збудник дифтерії, стрептококи, збудник бруцельозу, менінгококи. Паразитарні
Таблиця 5.4. Робоча класифікація неревматичних кардитів (Н.О. Белоконь, М.Б. Кубергер, 1987)
| Період виникнення | Вроджений (антенатальний): ранній, пізній. Набутий |
| Етіологічний фактор | Вірусний, вірусно-бактеріальний, бактеріальний, паразитарний, грибковий, ієрсиніозний, алергічний (лікарський, сироватковий, поствакцинальний), ідіопатичний |
| Форма (за переважаючою локалізацією процесу) | Кардит (міо-, ендо- чи перикардит, їх поєднання). Ураження провідної системи серця |
| Перебіг | Гострий – до 3 міс. Підгострий – до 18 міс. Хронічний – більше ніж 18 міс. (рецидивуючий, первинно-хронічний): застійний, гіпертрофічний, рестриктивний варіанти |
| Тяжкість перебігу кардиту | Легкий, середньої тяжкості, тяжкий |
| Форма і ступінь серцевої недостатності | Лівошлуночкова І, IIА, ІІБ, III ступеня. Правошлуночкова І, IIА, ІІБ, IIІ ступеня. Тотальна |
| Наслідки та ускладнення | Кардіосклероз, гіпертрофія міокарда, порушення ритму і провідності, легенева гіпертензія, ураження клапанного апарату, констриктивний міоперикардит, тромбоемболічний синдром |
Таблиця 5.5. Ознаки та ступені серцевої недостатності при неревматичних кардитах у дітей (Н.О. Белоконь, М.Б. Кубергер, 1987)
| I | Ознаки недостатності кровообігу в стані спокою відсутні, з'являються після навантаження у вигляді тахікардії чи задишки, розміри печінки залишаються в межах норми | Ознаки недостатності кровообігу в стані спокою відсутні й з'являються після навантаження у вигляді тахікардії чи задишки, розміри печінки залишаються в межах норми |
| IIА | Кількість серцевих скорочень і частота дихання за 1 хв збільшені відповідно на 15-30 і 30-50 % порівняно з нормою | Печінка виступає на 2-3 см з-під краю ребрової дуги |
| ІІБ | Кількість серцевих скорочень і частота дихання за 1 хв збільшені відповідно на 30-50 і 50-70 % порівняно з нормою, можливі нав'язливий кашель, вологі хрипи в легенях, акроціаноз | Печінка виступає на 3-5 см з-під краю ребрової дуги, пастозність, набряк шийних вен |
| III | Кількість серцевих скорочень і частота дихання за 1 хв збільшені відповідно на 50-60 і 70-100 % порівняно з нормою, клініка переднабряку і набряку легень | Гепатоспленомегалія, асцит, гідроторакс |
міокардити найчастіше супроводжують токсоплазмоз, малярію, лейшманіоз, а гельмінті – трихінельоз, ехінококоз, цистицеркоз.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неревматичні кардити“ на сторінці 1. Приємного читання.
