Вогнищева пневмонія

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Морфологічним субстратом вогнищевої пневмонії є розвиток клітинної запальної реакції навколо центру вогнища, куди проник збудник. Наявність декількох вогнищ свідчить про декілька епіцентрів ураження. Вогнищева пневмонія у фазу розпалу характеризується наявністю на рентгенограмі одного чи декількох вогнищ запального характеру розміром від 0,3-0,5 до 1,5-2,0 см (рис. 4.6, dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/23800/).

Рентгенограма органів грудної клітки в прямій проекції при вогнищевої пневмонії: в обох легенях визначаються нечітко окреслені затінення діаметром 1-2 см

Рисунок 4.6. Рентгенограма органів грудної клітки в прямій проекції при вогнищевої пневмонії: в обох легенях визначаються нечітко окреслені затінення діаметром 1-2 см

Форма вогнищевої тіні частіше округла, може бути й овальною. Вогнищеві тіні зазвичай інтенсивніші в центрі і менш інтенсивні по краях. До рентгенологічних особливостей вогнищевої пневмонії слід віднести той факт, що запальне ураження не зупиняється перед сегментарною межею та може переходити на сусідній сегмент. Середній строк існування інфільтративних змін вогнищевого характеру на рентгенограмах становить 8–12 діб. У випадках розвитку ускладнень (обмеженого плевриту, частіше – костальної чи поміжчастковоїлокалізації) термін розсмоктування може затримуватися до 3–4 тижнів. У дітей раннього віку вогнищева пневмонія спочатку має переважно односторонню локалізацію та вогнища запалення поширюються на один сегмент, при цьому чим молодша дитина, тим частіше вогнища локалізуються у верхніх частках.

Сегментарна пневмонія

Діагноз ставиться на підставі рентгенологічного дослідження грудної клітки у двох проекціях (гомогенне затемнення з чіткими прямолінійними межами, що відповідають одному чи декільком сегментам легень).

Для сегментарної пневмонії у фазі розпалу характерні чіткість і прямолінійність межі поміж ураженим і неураженим сегментами, тільки слід пам'ятати, що ці ознаки можна виявити в оптимальній для кожного сегмента проекції.

Сегментарні пневмонії можуть бути ізольованими, а можуть поєднуватись із бронхітичним процесом. У таких випадках розширення коренів і інтенсивність їх будуть ще більшими.

Гостра сегментарна пневмонія праворуч (nld.by/199/stat4.htm)

Рисунок 4.7. Гостра сегментарна пневмонія праворуч (nld.by/199/stat4.htm)

Пневмонія крупозна

Крупозну пневмонію майже завжди викликає пневмокок, рідше – диплобацила та ін. У немовлят крупозна пневмонія майже

не спостерігається, трохи частіше буває в дітей з 2 до 5 років, але в найбільш типовій формі спостерігається тільки в дітей 5–15 років. Для крупозної пневмонії характерний розвиток фібринозного запалення в межах однієї долі.

Рентгенологічне дослідження виявляє збільшення та підсилення легеневого рисунка ураженої дільниці легень, розширення коренів легень, а з 2–3-го дня захворювання – гомогенне затемнення долі чи її сегментів (рис. 4.8, medclub.ru/med/disease/lobar_pneumonia).

Частіше спостерігаються нижньодольові пневмонії. Зазвичай процес локалізується в одній легені, однак у 5–10 % випадків можливі двобічні ураження.

Крупозна пневмонія

Рисунок 4.8. Крупозна пневмонія

Пневмонії при гострих респіраторних вірусних інфекціях

Захворювання на пневмонію при аденовірусній, респіраторно- синцитіальній і парагрипозній інфекціях спостерігаються протягом усіх місяців року. Захворюваність на пневмонію при грипі збільшується відповідно до його епідемічного піку в грудні, січні, лютому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнищева пневмонія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія
  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями