Морфологічним субстратом вогнищевої пневмонії є розвиток клітинної запальної реакції навколо центру вогнища, куди проник збудник. Наявність декількох вогнищ свідчить про декілька епіцентрів ураження. Вогнищева пневмонія у фазу розпалу характеризується наявністю на рентгенограмі одного чи декількох вогнищ запального характеру розміром від 0,3-0,5 до 1,5-2,0 см (рис. 4.6, dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/23800/).
Рисунок 4.6. Рентгенограма органів грудної клітки в прямій проекції при вогнищевої пневмонії: в обох легенях визначаються нечітко окреслені затінення діаметром 1-2 см
Форма вогнищевої тіні частіше округла, може бути й овальною. Вогнищеві тіні зазвичай інтенсивніші в центрі і менш інтенсивні по краях. До рентгенологічних особливостей вогнищевої пневмонії слід віднести той факт, що запальне ураження не зупиняється перед сегментарною межею та може переходити на сусідній сегмент. Середній строк існування інфільтративних змін вогнищевого характеру на рентгенограмах становить 8–12 діб. У випадках розвитку ускладнень (обмеженого плевриту, частіше – костальної чи поміжчастковоїлокалізації) термін розсмоктування може затримуватися до 3–4 тижнів. У дітей раннього віку вогнищева пневмонія спочатку має переважно односторонню локалізацію та вогнища запалення поширюються на один сегмент, при цьому чим молодша дитина, тим частіше вогнища локалізуються у верхніх частках.
Сегментарна пневмонія
Діагноз ставиться на підставі рентгенологічного дослідження грудної клітки у двох проекціях (гомогенне затемнення з чіткими прямолінійними межами, що відповідають одному чи декільком сегментам легень).
Для сегментарної пневмонії у фазі розпалу характерні чіткість і прямолінійність межі поміж ураженим і неураженим сегментами, тільки слід пам'ятати, що ці ознаки можна виявити в оптимальній для кожного сегмента проекції.
Сегментарні пневмонії можуть бути ізольованими, а можуть поєднуватись із бронхітичним процесом. У таких випадках розширення коренів і інтенсивність їх будуть ще більшими.
Рисунок 4.7. Гостра сегментарна пневмонія праворуч (nld.by/199/stat4.htm)
Пневмонія крупозна
Крупозну пневмонію майже завжди викликає пневмокок, рідше – диплобацила та ін. У немовлят крупозна пневмонія майже
не спостерігається, трохи частіше буває в дітей з 2 до 5 років, але в найбільш типовій формі спостерігається тільки в дітей 5–15 років. Для крупозної пневмонії характерний розвиток фібринозного запалення в межах однієї долі.
Рентгенологічне дослідження виявляє збільшення та підсилення легеневого рисунка ураженої дільниці легень, розширення коренів легень, а з 2–3-го дня захворювання – гомогенне затемнення долі чи її сегментів (рис. 4.8, medclub.ru/med/disease/lobar_pneumonia).
Частіше спостерігаються нижньодольові пневмонії. Зазвичай процес локалізується в одній легені, однак у 5–10 % випадків можливі двобічні ураження.
Рисунок 4.8. Крупозна пневмонія
Пневмонії при гострих респіраторних вірусних інфекціях
Захворювання на пневмонію при аденовірусній, респіраторно- синцитіальній і парагрипозній інфекціях спостерігаються протягом усіх місяців року. Захворюваність на пневмонію при грипі збільшується відповідно до його епідемічного піку в грудні, січні, лютому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнищева пневмонія“ на сторінці 1. Приємного читання.
