Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) для країн Європейського регіону визначила пріоритетні шляхи розвитку охорони здоров'я, виконання яких вимагає особливої уваги до здоров'я підлітків, матерів і новонароджених; харчування; інфекційних хвороб; проблем збереження природного навколишнього середовища; травм і насильства; психосоціального розвитку і психічного здоров'я.

Основними міжнародними документами, що мають вплив на формування вітчизняної політики з охорони здоров'я матерів і дітей, визначені такі: "Стратегія в галузі репродуктивного здоров'я" ВООЗ (2004 р., Женева); Європейська стратегія "Здоров'я та розвиток дітей і підлітків" (2005, 2008 pp., Копенгаген); Глобальна стратегія охорони здоров'я жінок та дітей ООН (2009 р., Нью-Йорк). Основними завданнями сучасної європейської політики щодо охорони материнства і дитинства є зменшення втрат від керованої захворюваності та смертності для досягнення оптимального потенціалу здоров'я і розвитку суспільства.

В Основах законодавства України про охорону здоров'я та змінах до них (Закон України від 07.08.2011 р. № 3611-V1 "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я") законодавчо врегульовано суспільні відносини у сфері охорони здоров'я дітей та жінок. У них проголошується, що материнство й дитинство в Україні охороняється й заохочується державою, жінкам гарантовано надання медичної допомоги під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді, що забезпечено організацією мережі центрів первинної медичної допомоги, жіночих та медико- генетичних консультацій, санаторіїв, будинків відпочинку для вагітних жінок та матерів із дітьми, дошкільних та шкільних навчальних закладів.

Визнанням на державному рівні пріоритетності своєчасного правильного формування здоров'я, його збереження та зміцнення в дитячому віці стало прийняття Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 р., яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1849. Даним документом передбачено розширення профілактичних програм, спрямованих на зміцнення здоров'я жінок та народження більшої кількості здорових дітей.

Як самостійна стратегія охорони здоров'я дітей протягом десяти років (1996–2005 pp.) діяла розроблена відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини Національна програма "Діти України", затверджена Указом Президента України від 18.01.1996 р. № 63/96. Цим документом було визначено основні напрями державної політики стосовно дітей та заходи щодо її реалізації центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями, суспільними інститутами. Значна частина заходів Національної програми "Діти України" має довгостроковий характер, і їх виконання триває. Так, продовжує формуватися державна політика стосовно дітей як особливої соціально-демографічної групи суспільства, що має специфічні потреби, запити та потребує їх задоволення.

Основними завданнями суспільства залишаються: поліпшення здоров'я матерів та дітей, запобігання інвалідності; створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального й духовного розвитку дітей; профілактика захворювань та забезпечення дітей найбільш досконалими видами медичної допомоги, засобами лікування й відновлення здоров'я; проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням; здійснення заходів щодо профілактики наркоманії, алкоголізму і куріння серед дітей; удосконалення системи інформування населення щодо забезпечення здорового розвитку дитини; поліпшення стану здоров'я підростаючого покоління шляхом профілактики захворювань жінок і дітей; сприяння повноцінному харчуванню дітей тощо.

Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї визначена профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування та запобігання шкідливим звичкам. За результатами виконання Національної програми "Діти України" були зроблені висновки щодо доцільності подальшого виконання державою обов'язків, передбачених у Конвенції ООН про права дитини, Всесвітній декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей.

Складовою демографічної кризи, що характеризується погіршенням не лише кількісних, а і якісних характеристик населення, залишаються проблеми збереження та зміцнення здоров'я дітей. Вже вступаючи до школи, понад 60 % дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. Зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання, хвороби нервової системи й органів чуття. Близько 10 % від загальної кількості дітей, які вступають до першого класу загальноосвітньої школи, мають затримку психічного розвитку. У значної частини школярів спостерігається недорозвиненість емоційно-чуттєвої, інтелектуальної та вольової сфери. Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних захворювань бронхолегеневої системи, органів травлення, сечових шляхів та захворювань щитоподібної залози.

Серед підлітків та молоді поширюється куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств. У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної інфантильності. Актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.

З метою реалізації Конвенції ООН про права дитини було створено та прийнято на державному рівні Національний план дій (розпорядження КМУ від 21.11.2009 р. № 1266 "Про затвердження плану заходів з виконання Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року"). У сфері охорони здоров'я він передбачав: створення умов для народження здорової дитини; збереження здоров'я кожної дитини протягом усього періоду дитинства; забезпечення доступності до якісних медичних послуг усім дітям. Виконання Національного плану дій у частині охорони здоров'я дітей затверджено відповідним наказом МОЗ України, яким були передбачені заходи щодо забезпечення прав дітей на отримання кваліфікованої медичної допомоги, зокрема дітей-інвалідів і дітей із захворюваннями, що призводять до дитячої інвалідності, забезпечення їх лікарськими засобами, безоплатним гарантованим державою обсягом реабілітаційних послуг, щорічним санаторно- курортним лікуванням, поповнення лікувально-профілактичних закладів сучасним медичним обладнанням.

Наказом МОЗ України від 02.02.2011 р. № 52 затверджена Концепція та заходи щодо подальшого розвитку перинатальної допомоги, яка, у свою чергу, була націлена на впровадження національного проекту "Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства", затвердженого Указом Президента України від 27.04.2011 р. № 504/2011. Цією програмою передбачено створення й оснащення перинатальних центрів сучасною лікувально-діагностичною апаратурою, забезпечення надання медичної допомоги роділлям, породіллям і новонародженим згідно з потребами та регіональними особливостями областей України.

З метою забезпечення епідемічного благополуччя та зниження рівнів захворюваності на інфекції, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики, було розроблено Закон України від 21.10.2009 р. № 1658-VI "Про Загальнодержавну програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки". Таким чином, законодавчо закріплено введення сучасного календаря профілактичних щеплень та обгрунтована доцільність охоплення щепленнями дітей на рівні не менше ніж 95 %.

З урахуванням визнаних ВООЗ досягнень служби охорони здоров'я матерів та дітей, результатів впровадження медико-організаційних технологій, доброзичливих до дитини, розроблялася українська Загальнодержавна програма "Здоров'я-2020: український вимір", яка була схвалена рішенням Уряду ще в 2011 р. ("Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми "Здоров'я-2020: український вимір" від 31.10.2011 р. № 1164-р). Цим документом уперше для України передбачено орієнтацію охорони здоров'я на профілактику та поширення здорового способу життя за сучасними принципами ВООЗ. Програмою передбачено створення та запровадження: системи безперервного медико-гігієнічного навчання; заходів щодо формування мотивацій до здорового способу життя, профілактики та скорочення поширеності тютюнопаління, вживання наркотичних речовин, алкоголю; розвитку інфраструктури фізичної активності та здоров'я; забезпечення здорового харчування; статевого виховання населення тощо. Система надання медичної допомоги населенню України має бути вдосконалена шляхом запровадження сучасних клінічних настанов, медичних стандартів, клінічних протоколів з урахуванням пріоритетного розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини.

Реалізація програми передбачається за сприяння держави, бізнес-структур, громадянського суспільства на основі міжсекторального підходу до вирішення проблем медичної галузі. Цільові показники виконання конкретних завдань Програми, одиниці їх виміру, розрахункові значення результатів виконання пунктів Програми сформовані з урахуванням рекомендацій ВООЗ та науково обгрунтованих прогнозних розрахунків. Щодо показників стану здоров'я дитячого населення, у результаті виконання Програми "Здоров'я-2020: український вимір" передбачено моніторинг та зниження показника смертності немовлят на 20,0 %, охоплення базовою вакцинацією дитячого населення за період виконання Програми не менше 95,0 %.

Таким чином, державна політика у сфері охорони здоров'я дітей набуває пріоритетного національного значення, що забезпечується сформованим законодавчим та нормативним полем. Однак одного контролю з боку держави за виконанням законодавства у сфері збереження та зміцнення здоров'я дітей недостатньо, а нестабільне фінансування державних заходів та програм стримує досягнення бажаних результатів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря
  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями