У діагностиці ЗДС важливе значення мають рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, показник гематокриту, кольоровий показник. Зниження рівня гемоглобіну слід вважати проявом ЗДА тільки в тому випадку, коли виявляється гіпохромія (морфологічно й за кольоровим показником), нормальний рівень ретикулоцитів, зниження транспортного фонду заліза.
При проведенні обстежень важливо вказати, яка кров досліджувалася. Це пов'язано з тим, що рівень венозного гемоглобіну нижчий від капілярного на 5–10 г/л. Нормативи гемоглобіну, запропоновані ВООЗ, передбачають дослідження капілярної крові. Можна користуватися формулою перерахунку значень капілярного гемоглобіну у венозний:
Нb венозної крові = (Нb капілярної крові)/1,1.
Нижче наведена таблиця лабораторної діагностики латентного дефіциту заліза (ДЦЗ) та ЗДА, розроблена ВООЗ (1989), у модифікації А.Г. Румянцева та співавт. (2000); П.А. Воробьева (2001), Г.А. Самсигіної (2001) (табл. 8.1).
Відповідно до наказу МОЗ України від 20.03.2008 № 149 "Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років" усім дітям віком 9 місяців в амбулаторних умовах треба зробити скринінгове обстеження з метою виявлення анемії (загальний аналіз крові).
Таблиця В. 1. Лабораторні критерії діагностики латентного дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії
| Hb, г/л: | |||
| до 6 років | Понад 110 | Менше 110 | |
| старше 6 років | Понад 120 | Менше 120 | |
| Гематокрит: | |||
| до 6 років | Понад 35 | Менше 35 | |
| старше 6 років | Понад 37 | Менше 37 | |
| Кольоровий показник | 0,86-1,05 | Менше 0,86 | |
| МСН, пг | 27-35 | Менше 24 | |
| мене, % | 32-38 | Менше 32 | |
| ЗС, мкмоль/л | 10,6-33,6 | Менше 14 | |
| ЗЗЗС, мкмоль/л | 40,6-62,5 | Понад 63 | |
| RDW, % | 11-15 | Понад 14,5 | |
| Феритин сироватки, нг/мл | Понад 30 | Менше 30 | Менше 12 |
| НТЗ,% | 16-20 | Менше 16 | |
| MCV, фл. | Понад 80 | Менше 80 | Менше 72 |
Лікування залізодефіцитних станів та залізодефіцитної анемії
Терапія ЗДА базується на чотирьох принципах:
• нормалізація режиму та харчування дитини;
• виявлення та усунення причин залізодефіциту;
• призначення препаратів заліза;
• супутня терапія.
Корекція дефіциту заліза при ЗДС здійснюється в першу чергу за рахунок раціонального харчування (включаючи овочі, фрукти, особливо збагачені аскорбіновою кислотою, м'ясо, рибу, гречану кашу, кисломолочні продукти). Необхідне дотримання грудного вигодовування щонайменше до 6-місячного віку дитини. Діти першого року життя, які перебувають на штучному вигодовуванні, потребують використання сучасних адаптованих сумішей.
Обмеження в раціоні дітей, хворих на ЗДА, або тих, які мають ЗДС: не використовується коров'яче молоко (при необхідності – заміна на адаптовані молочні суміші), у меню відсутні продукти – інгібітори абсорбції заліза (чай, кава, овочі з високим вмістом фосфатів, манна каша тощо). У раціоні повинна бути вікова доза протеїну.
Відповідно до протокольних рекомендацій (Наказ МОЗ України № 5 від 10.01.2005 "Про затверд ження клінічного протоколу лікування залізодефіцитної анемії у дітей"), призначення препаратів заліза (з лікувальною метою) при рівні гемоглобіну вище 100 г/л недоцільне. Якщо рівень гемоглобіну нижче від 100 г/л, то феротерапія в дітей молодшого віку проводиться в дозі 3–5 мг елементарного заліза на 1 кг маси на добу до відновлення рівня гемоглобіну. Дітям віком від З до 7 років доза елементарного заліза до відновлення рівня гемоглобіну становить 50–70 мг на добу, старше 7 років – 80–100 мг на добу.
Відповідно до сучасних поглядів на ЗДС доцільно виділяти етапи феротерапії ЗДА у дітей (А.Г. Румянцев, 2006) (табл. 8.2).
Для дітей, народжених із малою вагою, з метою ліквідації ЗДС доцільне додаткове призначення заліза (розрахунок залежно від ваги дитини при народженні): 1,5-2,5 кг – 2 мг/кг/день; 1,0-1,5 кг – З мг/кг/день; < 1,0 кг – 4 мг/кг/день. Термін призначення індивідуальний, але бажано 6– 12 місяців, у ряді випадків – до 24 місяців.
Дітям із ЗДС доцільно призначати всередину вітаміни С, В1, В6, В12, фолієву кислоту, препарати магнію, цинку та вітамінно-мінеральні комплекси, у більшість яких входять невеликі дози елементарного заліза.
Контроль ефективності призначеної дози здійснюється шляхом визначення підйому рівня ретикулоцитів на 10–14-й день лікування. Терапія залізом здійснюється до нормалізації рівня гемоглобіну (не менше ніж 1,5–2 місяці) з подальшим зменшенням дози на 1/2. Тривалість лікування – 6 місяців, а для недоношених дітей – протягом до 2 років для поповнення запасів заліза в організмі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
