Діагностика

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

У діагностиці ЗДС важливе значення мають рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, показник гематокриту, кольоровий показник. Зниження рівня гемоглобіну слід вважати проявом ЗДА тільки в тому випадку, коли виявляється гіпохромія (морфологічно й за кольоровим показником), нормальний рівень ретикулоцитів, зниження транспортного фонду заліза.

При проведенні обстежень важливо вказати, яка кров досліджувалася. Це пов'язано з тим, що рівень венозного гемоглобіну нижчий від капілярного на 5–10 г/л. Нормативи гемоглобіну, запропоновані ВООЗ, передбачають дослідження капілярної крові. Можна користуватися формулою перерахунку значень капілярного гемоглобіну у венозний:

Нb венозної крові = (Нb капілярної крові)/1,1.

Нижче наведена таблиця лабораторної діагностики латентного дефіциту заліза (ДЦЗ) та ЗДА, розроблена ВООЗ (1989), у модифікації А.Г. Румянцева та співавт. (2000); П.А. Воробьева (2001), Г.А. Самсигіної (2001) (табл. 8.1).

Відповідно до наказу МОЗ України від 20.03.2008 № 149 "Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років" усім дітям віком 9 місяців в амбулаторних умовах треба зробити скринінгове обстеження з метою виявлення анемії (загальний аналіз крові).

Таблиця В. 1. Лабораторні критерії діагностики латентного дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії

КритеріїНормаЛДЗЗДА
Hb, г/л:
до 6 роківПонад 110Менше 110
старше 6 роківПонад 120Менше 120
Гематокрит:
до 6 роківПонад 35Менше 35
старше 6 роківПонад 37Менше 37
Кольоровий показник0,86-1,05Менше 0,86
МСН, пг27-35Менше 24
мене, %32-38Менше 32
ЗС, мкмоль/л10,6-33,6Менше 14
ЗЗЗС, мкмоль/л40,6-62,5Понад 63
RDW, %11-15Понад 14,5
Феритин сироватки, нг/млПонад 30Менше 30Менше 12
НТЗ,%16-20Менше 16
MCV, фл.Понад 80Менше 80Менше 72

Лікування залізодефіцитних станів та залізодефіцитної анемії

Терапія ЗДА базується на чотирьох принципах:

• нормалізація режиму та харчування дитини;

• виявлення та усунення причин залізодефіциту;

• призначення препаратів заліза;

• супутня терапія.

Корекція дефіциту заліза при ЗДС здійснюється в першу чергу за рахунок раціонального харчування (включаючи овочі, фрукти, особливо збагачені аскорбіновою кислотою, м'ясо, рибу, гречану кашу, кисломолочні продукти). Необхідне дотримання грудного вигодовування щонайменше до 6-місячного віку дитини. Діти першого року життя, які перебувають на штучному вигодовуванні, потребують використання сучасних адаптованих сумішей.

Обмеження в раціоні дітей, хворих на ЗДА, або тих, які мають ЗДС: не використовується коров'яче молоко (при необхідності – заміна на адаптовані молочні суміші), у меню відсутні продукти – інгібітори абсорбції заліза (чай, кава, овочі з високим вмістом фосфатів, манна каша тощо). У раціоні повинна бути вікова доза протеїну.

Відповідно до протокольних рекомендацій (Наказ МОЗ України № 5 від 10.01.2005 "Про затверд ження клінічного протоколу лікування залізодефіцитної анемії у дітей"), призначення препаратів заліза (з лікувальною метою) при рівні гемоглобіну вище 100 г/л недоцільне. Якщо рівень гемоглобіну нижче від 100 г/л, то феротерапія в дітей молодшого віку проводиться в дозі 3–5 мг елементарного заліза на 1 кг маси на добу до відновлення рівня гемоглобіну. Дітям віком від З до 7 років доза елементарного заліза до відновлення рівня гемоглобіну становить 50–70 мг на добу, старше 7 років – 80–100 мг на добу.

Відповідно до сучасних поглядів на ЗДС доцільно виділяти етапи феротерапії ЗДА у дітей (А.Г. Румянцев, 2006) (табл. 8.2).

Для дітей, народжених із малою вагою, з метою ліквідації ЗДС доцільне додаткове призначення заліза (розрахунок залежно від ваги дитини при народженні): 1,5-2,5 кг – 2 мг/кг/день; 1,0-1,5 кг – З мг/кг/день; < 1,0 кг – 4 мг/кг/день. Термін призначення індивідуальний, але бажано 6– 12 місяців, у ряді випадків – до 24 місяців.

Дітям із ЗДС доцільно призначати всередину вітаміни С, В1, В6, В12, фолієву кислоту, препарати магнію, цинку та вітамінно-мінеральні комплекси, у більшість яких входять невеликі дози елементарного заліза.

Контроль ефективності призначеної дози здійснюється шляхом визначення підйому рівня ретикулоцитів на 10–14-й день лікування. Терапія залізом здійснюється до нормалізації рівня гемоглобіну (не менше ніж 1,5–2 місяці) з подальшим зменшенням дози на 1/2. Тривалість лікування – 6 місяців, а для недоношених дітей – протягом до 2 років для поповнення запасів заліза в організмі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика
  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями