Лікування гострого обструктивного бронхіту

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Госпіталізація дітей при середньотяжких і тяжких випадках.

2. Дієта гіпоалергенна, повноцінна відповідно до віку дитини.

Невідкладна допомога при легкому варіанті гострого обструктивного бронхіту – 1–2 дози одного з бронхоспазмолітичних препаратів за допомогою аерозольного інгалятора через відповідний спейсер із маскою на обличчя (дітям до 4 років) чи з мундштуком (дітям старше 4 років), але найбільш ефективними є інгаляції через небулайзер із використанням спеціальних розчинів для інгаляцій у разових дозах із маскою на обличчя (дітям до 6 років) чи з мундштуком (старше 6 років): β2-агоніст сальбутамол використовується в дітей старше 2 років; М-холінолітик (атровент) використовується переважно в дітей раннього віку чи комбінований бронхоспазмолітик (β2-агоніст в поєднанні з М-холінолітиком – беродуал) – як універсальний препарат із високим профілем безпеки у вікових дозах:

• вентолін (сальбутамол): 0,1–0,15 мг/кг (не більше 5 мг одномоментно);

• беротек: дітям до 6 років – 5–10 крапель, старше 6 років – 10–20 крапель;

• атровент: дітям до 6 років – 10 крапель, старше 6 років – 20 крапель;

• беродуал: дітям до 6 років – 10 крапель, старше 6 років – 20 крапель.

За умови ефективності проводимо!' терапії продовжують бронхоспазмолітичну терапію стартовим препаратом кожні 4–6 годин в інгаляціях, перорально або метилксантини короткої (еуфілін) чи тривалої дії (теопек, теотард тощо).

Невідкладна допомога при середньотяжкому та тяжкому гострому обструктивному бронхіті:

• оксигенотерапія через маску або носовий катетер;

• інгаляційна терапія через небулайзер або спейсер β2-агоністами (беротек, беродуал, сальбутамол), за необхідності – кожні 20 хв на першій годині терапії та за необхідності – кожні 1–4 год в подальшому, або проводиться тривала небулайзерна терапія з індивідуальним підбором дози;

• за відсутності інгаляційної техніки або недостатньої її ефективності ввести в/в 2% розчин еуфіліну в дозі 4–6 мг/кг струминно та в подальшому в/в краплинно в дозі 0,6-0,8 мг/кг/год протягом 6–8 год;

• глюкокортикоїди в/в або в/м у дозі 2 мг/кг за преднізолоном.

Також використовують:

• 1. Для покращання дренажної функції бронхіального дерева можливе використання амброксолу (лазолвану) шляхом інгаляції небулайзером або перорально у вікових дозах.

• 2. Вібраційний масаж і постуральний дренаж.

• 3. Фізіотерапевтичні процедури: електрофорез з еуфіліном, MgSO4.

• 4. Противірусні засоби.

• 5. Показаннями для призначення антибактеріальних препаратів можуть бути наступні ознаки: тривала гіпертермія, відсутність ефекту від проведеної терапії, наявність стійких ділянок гіповентиляції в легенях і/або асиметрія фізикальних даних, наростання токсикозу, ознаки гіпоксії мозку, поява гнійного мокротиння, нерівномірне посилення легеневого рисунка на рентгенограмі, в аналізах крові лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ, сенсибілізація попередніми частими ГРВІ або перенесеним незадовго до цього епізодом захворювання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування гострого обструктивного бронхіту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту
  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями