Рахіт

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Рахіт – поліетіологічне (спровоковане різними причинами) порушення обміну речовин, що виникає через невідповідність високих потреб організму дитини в період інтенсивного росту в солях кальцію й фосфору та недостатності систем, які забезпечують їх включення в метаболізм і транспортування, із розвитком кісткових порушень та функціональних розладів органів та систем.

У МКХ-10 це захворювання знайшло своє відображення в блоці хвороб ендокринної системи та обміну речовин (шифр Е 55.0).

Класифікація рахіту подана в табл. 7.1.

Окрім цього, О.М. Лук'янова та співавт. (1988) запропонували виділяти варіанти рахіту за біохімічними показниками (табл. 7.2).

Етіологія

На сучасному етапі основною причиною розвитку рахіту в дитини вважається нестача солей кальцію і фосфатів, причому через дефіцит фосфатів порушення формування кісткової тканини виникають частіше, ніж через гіпокальціємію.

Таблиця 7.1. Класифікація рахіту

Період хворобиТяжкість перебігуХарактер перебігу
ПочатковийІ ступінь, легкийІострий
РозпалуII ступінь, середньої тяжкостіПідгострий
РеконвалесценціїIII ступінь, тяжкийРецидивуючий
Залишкових явищ

Таблиця 7.2. Варіанти рахіту за біохімічними показниками

Варіант рахітуОсобливості біохімічних показників
КальційпенічнийГіпокальціємія
ФосфопенічнийГіпофосфатемія
Без змін показників кальцію та фосфоруБез змін показників кальцію та фосфору

До провідних чинників розвитку гіпофосфатемії й гіпокальціємії в дітей молодшого віку відносять:

• 1) екзогенний та ендогенний дефіцит вітаміну D;

• 2) недоношеність (в останні місяці вагітності відбувається найбільш інтенсивне надходження фосфору й кальцію до плода, спостерігається найбільш інтенсивний обмін цих мікроелементів);

• 3) спадкову схильність;

• 4) недостатнє надходження в організм мікроелементів, переважно кальцію та фосфору, але дуже важливі й інші мікроелементи, особливо в період інтенсивного росту;

• 5) патологію шлунково-кишкового тракту, що є вхідними воротами для кальцію та інших мікроелементів;

• 6) патологію нирок, порушення реабсорбції мікроелементів;

• 7) дизмікроелементози в організмі дитини, накопичення шкідливих мікроелементів (свинцю, хрому, стронцію, цинку), яке веде до того, що ці елементи замінюють сполуки кальцію;

• 8) ендокринні порушення (патологія щитоподібної залози, паращитоподібної залози).

Патогенез

Фосфорно-кальцієвий обмін, що є безпосереднім фактором кісткового ремоделювання, забезпечується вітаміном D (гормоноподібною його формою), паратиреоїдним гормоном, гормоном щитоподібної залози (тиреокальцитоніном). Вітамін D в організм людини потрапляє з їжею та синтезується в капілярах шкіри під впливом ультрафіолетових променів (холекальциферол). Вітамін D у крові з'єднується з а2-глобуліном, потрапляє в печінку, де під впливом ферменту 25-гідроксилази перетворюється у 25-гідроксихолекальциферол (25(OH)D3). У нирках під дією ферменту 1α-гідроксилази з нього синтезуються два метаболіти: дигідроксихолекальциферол – l,25(OH)2D3– кальцитріол, який є гормоноподібним активним метаболітом вітаміну D, що відіграє основну роль у регуляції всмоктування кальцію в кишечнику, та 24,25-дигідрооксихолекальциферол (24,25(OH)3D3), що забезпечує мінералізацію кісткової тканини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рахіт“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт
  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями