TextBook — Тобто на Франка, 80, — відповіла знервована трубка.
День замість трохи втомитися, скинути божевільні оберти, лише набирав психічного розладу... «Чого ти, шановний, ще мені підкинеш?.. — запитував подумки його Лев. — У переддень святого Юрія Змієборця, який заварив таку кашу, що не знати, чи її можна проковтнути, не вдавившись... І невідомо, чи та каша існує, разом зі мною і світами, в яких я думаю, що живу?.. Господи, дай мені прокинутися і побачити поруч Марі з Ганнусею!.. Живих, здорових і усміхнених!.. І забути назавжди про душу міста, яку чомусь я маю рятувати!.. Хочу бути заземленим!..»
Безрукий обігнав важелезного сміттєвоза. Підсік його, зупинився перед самим носом. Біля смітників, які вантажівка якраз мала почистити. Надибав на задньому сидінні автівки якогось пакета. Повиймав з кишень увесь мотлох і спакував туди. Якраз до його машини підбіг розлючений робітник із сміттєвоза і своєю брудною рукавицею явно не з мирними намірами загримав у вікно. Хотів провчити нахабу з малолітражки, яку легко можна було, мов бридкого жука, розчавити і зразу ж спакувати у захланне смердюче черево спецмашини. Безрукий повільно відчинив вікно. При вигляді величезної патлатої голови запал робітника згас умить.
— Стукни його! — кричав з кабіни колега. Йому легко було радити, він не бачив, хто там сидить за кермом.
— Викинеш? — Лев вручив чоловікові пакета. Той мовчки взяв. — Дякую, — мовив Лев і ввімкнув лівий поворот.
Уже в дзеркалі заднього виду Безрукий побачив, як чоловік спересердя закрутив тим пакетом і зі всієї злості запустив у ненаситне черево сміттєвоза.
— Навіщо нервувати? — запитав Лев і подумав: «Дійсно, навіщо давати дурні поради?.. Спершу сам себе вгамуй, а потім уже радь...»
40
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „39“ на сторінці 6. Приємного читання.