Люба виявилася господинею хоч куди!.. Такого стола накрила, що той аж млів від смакоти. Рум'яна картопелька, запечена курочка, оселедець, огірочки-помідорчики, квашена капуста, вінегрет і неймовірно духмяна улюблена Левова грибна юшка!
— Ну як? — запишався Борис, пихато презентуючи стіл.
— Чуєш ти, сухар енциклопедичний, не хизуйся чужою працею! Даю голову на відріз, що поки Люба готувала, ти захаращував мозок непотребом... Чи він тобі допомагав, Любочко?.. — звернувся Лев до дівчини.
— Та де там!.. — усміхнулася Люба. — Сидів за книжкою і навіть не дихав! Щоб я бува його не нахилила до роботи.
— То, може, того ледаря провчимо, га? Як півень провчив мишей?
— Та ні, хай попоїсть... — попросила дівчина. — Я жартую. Допомагав...
Борис стояв із складеними на грудях руками і тішився.
— Якщо я Круть, то ви, Леве Львовичу, — Верть... А покарані були обоє мишей... Так що без фанатизму...
— Гаразд. Я чув, ти маєш сенсацію... Заради сенсації будеш їсти...
— Ви справжній дипломат, Леве Львовичу, — похвалила Безрукого дівчина.
— Що є, то є... — погодився вундеркінд. — Але сенсацію мені підказала знову ж таки Люба. І я не зможу їсти, якщо зразу ж нею не поділюся...
— Є пропозиція об'єднати сенсацію із смакуванням, — запропонувала Марі.
Лев і Борис одночасно погладили свої животи. І наче за командою вигукнули:
— Приймається!..
— Ну хіба не Круть і Верть?.. — усміхнулася Любі Марі. Дівчина на те лише здвигнула плечима і засяяла, як новорічна гірлянда.
Коли під акомпанемент компліментів для Люби та її вдячний рум'янець трохи попоїли, Борис не витримав, зірвався з-за столу і за секунду-другу повернувся з роздрукованою на кольоровому принтері на цілий аркуш світлиною. Показав Левові.
— Моя Змія?.. — Безрукий скривився. На фото в повен зріст красувалася Борислава Болеславівна. — Ти що, скупендро, хочеш мені зіпсувати апетит?.. Вирішив на другові зекономити?..
— Змія, маєте рацію... — загадково мовив Борис. — Але не тільки ваша... Придивіться уважніше...
Безрукий втупився у Стійку. Через плече на фото зазирнула Марі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „38“ на сторінці 1. Приємного читання.