TextBook — Значить, не віриш…
Хмари то набігали, то розходилися. Марк помалу втрачав надію побачити сьогодні хоч щось.
Соня штовхнула його ліктем.
— Ти в курсі, що вчора з’ясували причину смерті Шпакевича?
Хлопець здригнувся. Про Шпакевича він також розмовляти не хотів, утім дізнатися причину смерті не завадило б.
— Ні, я нічого не чув.
— У нашому класі весь день про це гуділи. Він умер через СНД.
Марк звів брову.
— Це ще що таке?
— Це-е… чекай. — Соня затисла шапку під пахвою, витягла з кишені пальто смартфон і подивилася у записник. — Ой, ні, не так. Через СНСД.
— Що це таке? — повторив запитання хлопець.
— Синдром несподіваної смерті дорослих. — Вона багатозначно зиркнула на Марка. — Моя мама працює медсестрою в Перинатальному, і вона сказала, що це просто завуальований спосіб записати, що причину смерті не встановлено.
— Так не буває.
— Як бачиш, буває. Лікарі нічого не знайшли. Шпакевич просто помер, і все.
«Ес-ен-ес-де… Ес-ен-ес-де… — подумки повторив хлопець. — Треба розпитати діда», — а вголос буркнув:
— Погано шукали.
Вони знову вмовкли. Вітер помалу стихав. Марк дивився на захмарене небо, Соня спочатку розглядала залляте вогнями та притихле місто, потім, як це наскучило, також вперла погляд у хмари.
Хвилин за п’ять вона почала знову:
— Ну, але погодься, це однаково не просто так.
Марк спідлоба зиркнув на неї. Не просто так що? Зорі на небі? Чи те, що впродовж двох тижнів він став свідком двох смертей? Він вирішив не відповідати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не озирайся і мовчи» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7“ на сторінці 5. Приємного читання.