• подрібнення та глобалізація культури, яка відзначається, зокрема, новими технологіями інформаційних та комунікаційних мас-медіа;
• мовний та етнокультурний плюралізм як наслідок історичного формування держав-націй у Європі;
• поширена присутність у багатьох країнах Європи циган та кочових народів, представники яких відзначаються своєрідною культурою;
• регіональний плюралізм (регіони як історичні, культурні, географічні або економічні цілісності);
• культурний плюралізм, що є наслідком змішування народностей в результаті остаточного осідання останнім часом мігрантів з економічних і політичних причин, пов'язаного з історією колонізації та деколонізації;
• плюралізм внесків інших культур і цивілізацій до національної спадщини різних європейських країн (мова, економіка, історія, науки, філософія й література, музика, повсякденне життя тощо);
• культурні залишки, які період колонізації та деколонізації залишив у суспільній свідомості, – відтак, бачення іншого (стереотипи, упередження, колоніальні суперечності);
• нарешті, культурне розмаїття європейських суспільств, які несуть у собі відбиток самобутньої історії їх заокеанської еміграції до різних континентів у кінці XIX та в першій половині сторіччя; пам'ять про це живе у зв'язках, якими населення Європи поєднане з діаспорою...
Необхідно поширити аналіз на всі зміни, що відбуваються на наших очах, а саме:
• зростання нерівноправності як у національному, так і на міжнародному рівні;
• еволюція сім'ї;
• розвиток взаємозалежності всередині суспільного організму та всередині міжнародної спільноти;
• технологічних прогрес (особливо комунікація без огляду на кордони);
• можливості та потужний вплив мас-медіа у створенні й поширенні уявлень про образ іншого, а також колективних ідентичностей;
• криза в соціальній царині (праця, помешкання, школа), яку розглядають як царину інтеграції...
Властива сучасній цивілізації полі культурність є тими рамками відносин, у які вписується й інтегрується будь-яка інша полікультурна ситуація. Саме завдяки цій полі культурності докорінно переосмислюється питання про культурну ідентичність Європи. Витоки її лежать у тих явищах, які характеризують еволюцію індустріальних суспільств Західної Європи: масова демократизація, масова культура, культура споживання, НТР, розвиток урбанізації та урбаністична культура [у великих містах], впливовість засобів масової інформації та їх приватизація, нові технології у видавничій діяльності, в інформатиці та комунікації (телезв'язок, розвиток електронних засобів зв'язку), розширення вікових меж для обов'язкового шкільного навчання, ситуація, коли релігія стає приватною справою кожного, та секуляризація суспільства.
Глибокі зміни у відносинах між Європою та рештою світу становлять частину повсюдного вибуху культурних моделей. ...за чверть сторіччя ці відносини, якщо й не змінились повністю, то принаймні стали значно складнішими. На зміну Європі, яка проникла сама, прийшла Європа, до якої стали проникати: йдеться про економічне проникнення, уніфікуючим елементом якого є Японія [наразі Китай], про культурне проникнення через прихід американських моделей, що пропагуються завдяки потужним засобам масової інформації і нав'язуються передусім молоді (втім, не лише їй), про соціальне та демографічне проникнення через міграцію з південних та східних країн, міграцію, що здійснювалась як за власним бажанням, так і вимушено або з мотивів безпеки.
Внаслідок взаємодії цих явищ усі європейські суспільства втратили свій гомогенний [однородний] характер і стали полікультурними.
У цей час дістала розвиток значна кількість філософських, моральних, політичних та релігійних поглядів і думок. Такі погляди вільно висловлені й поширені. Хоча все ще залишаються окремі питання, щодо яких не існує єдності в суспільстві (наприклад, ставлення до абортів, контрацепції, евтаназії, сексуальної поведінки); існує розбіжність у поглядах на окремі цінності, які, проте, належать до спільної духовної спадщини (скажімо, шлюб та сім'я). Як наслідок, у Європі існують численні рухи, що дедалі частіше набувають легального визнання (особи, які свідомо відмовляються від абортів, військової служби, сплати податків на озброєння).
Полі культурність, яка наскрізь пронизала все суспільство, витворила нову концепцію суспільства. На зміну поняттю глобального суспільства приходить поняття вузлового суспільства: індивіди більше не належать до єдиного суспільства, а входять у численні мережі, які перетинаються, створюючи безліч можливих комбінацій. У зв'язку з цим говорять радше про соціалізацію, ніж про суспільство, оскільки останнє постійно само себе розбудовує. При цьому акцент робиться на взаємовідносинах та динаміці суспільного життя, а відтак, на культурі. Суспільство може розглядатись лише як процес соціалізації, що демонструє комплексність світу; рятуючи його від фантазму "одновимірності" й узагальнюючого підходу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „А. Перотті. Виступ на захист полікультурності“ на сторінці 2. Приємного читання.
