Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

Сучасна культурологія

Ідеї М. Маклюена щодо взаємовпливу комунікацій і культури не втратили свого значення і донині. Його погляди і дотепер є предметом жвавих дискусій з проблем медіа і глобалізації.

Інший варіант членування історії світової культури виходячи з медіа-технологій належить Р. Дебре. Він поділяє її на три так звані медіосфери. Перша медіосфера – логосфера. Ця сфера ще не знала мистецтва і не була виділена з релігійної свідомості. Другий медіосферой стала графосфера, яку визначило книгодрукування. У цей період виникає і виділяється в самостійну область мистецтво. Ремісник, художник, скульптор стає людиною мистецтва.

Сьогодні ж нас оточує відеосфера, в якій, на основі зміненого відчуття часу, над вічним переважає миттєве, зовнішнє над внутрішнім. І ця відеосфера вже переходить у свого роду гіперсферу, яка складається переважно з "цифрових сигналів".

Будь-яка медіосфера, на думку Дебре, використовує свої критерії достовірності та недостовірності. При цьому виникає запитання "Кому можна вірити, а кому ні?".

Великий давньогрецький філософ Платон у відношенні логосфери відповів на це питання так: "Ні в якому разі не можна покладатися на чуттєве сприйняття, слід керуватися лише продуманою ідеєю." Не менш відомий філософ Нового часу Рене Декарт щодо графосфери висловив думку, що ми можемо вірити своїм очам, тобто у те, що бачимо, але за умови, що об'єкти, видимі нами, можна визначити та ідентифікувати.

У відеосфері ані ідея, ані метод, ані правила не відіграють вирішальної ролі, важливий тільки образ. Бачити – автоматично означає розуміти. Ми говоримо: "Це правда, я читав у газеті. Це правда, я бачив по телевізору". Те, що ми бачимо – не потребує аргументів, воно тільки може бути замінено іншим відео-образом. Рівняння візуальної епохи: "Видиме = Реальне = Істинне" вводить нас у новий порядок відносин. Весь попередній досвід, в тому числі і наш власний, ще недавній в масштабі цивілізації, говорить про те, що зображення заважає бачити. Сьогодні ж, навпаки, зображення вважається доказом: те, що можна зобразити, не можна заперечувати, не можна не брати до уваги.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медіа як фактори соціокультурних трансформацій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій
  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології