Ідеї М. Маклюена щодо взаємовпливу комунікацій і культури не втратили свого значення і донині. Його погляди і дотепер є предметом жвавих дискусій з проблем медіа і глобалізації.
Інший варіант членування історії світової культури виходячи з медіа-технологій належить Р. Дебре. Він поділяє її на три так звані медіосфери. Перша медіосфера – логосфера. Ця сфера ще не знала мистецтва і не була виділена з релігійної свідомості. Другий медіосферой стала графосфера, яку визначило книгодрукування. У цей період виникає і виділяється в самостійну область мистецтво. Ремісник, художник, скульптор стає людиною мистецтва.
Сьогодні ж нас оточує відеосфера, в якій, на основі зміненого відчуття часу, над вічним переважає миттєве, зовнішнє над внутрішнім. І ця відеосфера вже переходить у свого роду гіперсферу, яка складається переважно з "цифрових сигналів".
Будь-яка медіосфера, на думку Дебре, використовує свої критерії достовірності та недостовірності. При цьому виникає запитання "Кому можна вірити, а кому ні?".
Великий давньогрецький філософ Платон у відношенні логосфери відповів на це питання так: "Ні в якому разі не можна покладатися на чуттєве сприйняття, слід керуватися лише продуманою ідеєю." Не менш відомий філософ Нового часу Рене Декарт щодо графосфери висловив думку, що ми можемо вірити своїм очам, тобто у те, що бачимо, але за умови, що об'єкти, видимі нами, можна визначити та ідентифікувати.
У відеосфері ані ідея, ані метод, ані правила не відіграють вирішальної ролі, важливий тільки образ. Бачити – автоматично означає розуміти. Ми говоримо: "Це правда, я читав у газеті. Це правда, я бачив по телевізору". Те, що ми бачимо – не потребує аргументів, воно тільки може бути замінено іншим відео-образом. Рівняння візуальної епохи: "Видиме = Реальне = Істинне" вводить нас у новий порядок відносин. Весь попередній досвід, в тому числі і наш власний, ще недавній в масштабі цивілізації, говорить про те, що зображення заважає бачити. Сьогодні ж, навпаки, зображення вважається доказом: те, що можна зобразити, не можна заперечувати, не можна не брати до уваги.
Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медіа як фактори соціокультурних трансформацій“ на сторінці 2. Приємного читання.
