Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

Сучасна культурологія

• в) Відповідності внутрішнім потребам даної культури, здатності запозиченого задовольняти такі фундаментальні потреби, які вона не здатна задовільнити самотужки. Тим-то в Україні не набули поширення страусові ферми, адже країна входить до числа світових лідерів за виробництвом курячих яєць.

Як правило, культурне нововведення впадає на частково підготовлений ґрунт. Це означає, що в культурі-реципієнті повинні існувати групи або сили, зацікавлені у перенесенні чужого, готові поширювати, впроваджувати і захищати культурне нововведення. Тому переважна частина культурних запозичень є цілеспрямованими і свідомими. Стратегія культурного запозичення передбачає такі стадії запозичення:

• висунення ідеї, створення проекту запозичення та його критичне обговорення;

• пошук і відбір потрібних зразків серед декількох альтернатив, якій відбувається за щойно вказаними критеріями;

• практичне впровадження запозичення та забезпечення його економічної та політичної підтримки.

Культурні інновації є тим більш ефективними, чим розвинутішими є культури-донори, звідки запозичується нововведення.

Культурна дифузія – це взаємне проникнення культурних досягнень від однієї культури до іншої у процесі контактів між ними. Каналами дифузії служать міграція, туризм, діяльність місіонерів, торгівля, війна, наукові конференції, торгові виставки та ярмарки, обмін студентами та фахівцями тощо. Дослідники вважають можливою культурну дифузію як на рівні окремих явищ, так і цілих культурних комплексів.

Виділяють дві особливості культурної дифузії як одного зі шляхів горизонтальної соціокультурної динаміки. По-перше, на відміну від шляху культурних запозичень, збагачення однієї культури іншою відбувається більшою мірою стихійно, ніж цілеспрямовано. По-друге, культурна дифузія, як правило, є двосторонньою. Наприклад, проникнення американської культури на Європейський континент у другій половині XX ст. виявилося настільки потужним, що породило особливий феномен, названий "вестернізацією". У свою чергу, і американська культура, яка дала світові величезну кількість відкриттів і винаходів, раніше формувалася завдяки цілеспрямованим запозиченням зі Старого світу, властиво тієї ж Європи, але декількома століттями раніше.

Культурна дифузія може бути не тільки зовнішньою, але й внутрішньою. У другому випадку йдеться про взаємне проникнення елементів різних субкультур в рамцях однієї культури. Таке проникнення частіше за все (або наочніше за все) відбувається між субкультурами, носіями яких є соціальні групи, що знаходяться на різних шаблях суспільної ієрархії. Наприклад, середній і нижчий класи переймають у вищого класу елементи високої моди, престижного споживання, літературної мови та деяких розваг (більярд, теніс). Натомість представники еліти дедалі активніше переймають у нижчих верств форми більш розкутої поведінки, спрощеної манери одягатися тощо.

На культурну дифузію як на провідний шлях поширення культури, вагому альтернативу еволюціонізму особлива увага зверталась у XX ст. (про це мова йшла у темі 1). Однак, провідна роль культурної дифузії може бути визнана, передусім, як механізму горизонтальної соціокультурної динаміки всередині певної культури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки
  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології