Розділ «Наукова праця»

Тернистий шлях кубанця Проходи

П'ятий рік навчання Василь Прохода присвятив підготовці до іспитів та написанню дипломної праці. За тему вибрав «Меліорацію неплідних земель в Україні шляхом заліснення». Василя, уродженця степу з його стихійними явищами, захопила ідея відновлення рівноваги через насадження лісів, лісозахисних смуг і перелісків.

8 квітня 1927 року відбувся перший дипломний захист на лісовому відділі УГА. На суд викладачів винесли свої знання шестеро студентів: Василь Прохода, Кость Подоляк, Анатолій Карташевський, Василь Мурашко, Петро Ковердинський і Григорій Груша.

Іспит Василь здав на «дуже добре». Таку ж оцінку йому виставили під час захисту дипломної роботи. Того дня професорська рада факультету надала Василеві і його колегам звання інженера-лісівника. 15 квітня 1927 року це рішення затвердила професорська рада академії. Диплом Василеві підписали ректор Іван Шовгенів та декан Борис Іваницький.

До радості домішувався смуток: перед новоспеченими інженерами постала гостра проблема пошуку роботи. А за їхнім фахом чужинцеві неможливо було знайти не тільки посади інженера, а й місця асистента, ад'юнкта в лісництві чи службовця у лісовлаштувальній канцелярії. «Лісники — народ довговічний, — розмірковував Василь, — раніше 70 літ не вмирають і на відпочинок не відходять, а молодих з Празької чи Брненської високих шкіл та з Пісковецького лісового технікуму… було більше, ніж лісове господарство потребувало» [97, с. 63]. До того ж майже всі ліси в Чехословаччині були державними, лише невелика частина їх належала приватним особам — німецьким князям Ліхтенштейнам та Шварценбергам. На роботу у державні лісництва брали переважно чехів, а німці надавали перевагу німцям.

Лише улюбленець жінок Грицько Груша, використавши протекцію якоїсь прихильниці, знайшов роботу в монастирському лісі у Словаччині… Більші можливості знайти працю були в Польщі. Тож багато випускників мусили їхати у Польщу, «до якої не було симпатії, але боротьба за існування змушувала…» [97, с. 64].

Дехто виїхав до США, а приятель Василя Петро Яценко опинився в Аргентині, де одружився на литовці, з якою порядкував на хуторці. Ті ж, хто наважувався повернутися на Батьківщину, закінчували життя далеко за її межами…

Оскільки іншої роботи не було, Василь та його товариші Сергій Колубаїв і Кость Подоляк погодилися на пропозицію професорів Іваницького і Косюри залишитися на кафедрі лісовирощення, лісовлаштування та охорони лісу як професорські стипендіати із зарплатою 600 крон.

5 червня 1927 року професорська рада УГА затвердила їх на нових посадах, зобов'язавши виконувати ще й обов'язки асистентів. Виходило, що працювати вони мусили як асистенти, ставки у яких були суттєво вищими (1100 крон), а отримувати зарплатню як професорські стипендіати — на 500 крон менше.

Ініціатором шахрайства був професор Борис Іваницький. Загальною ж причиною виявився «егоїзм наших професорів, — писав Прохода, — бо за практичні вправи, які фактично провадили ми, вони діставали додаткову платню». Якби Василя призначили на посаду асистента, практичні заняття йому передали б не тільки фактично, а й юридично. Відтак Борис Іваницький втратив би зі своєї тритисячної заробітної плати 200 крон, а він на таку «жертву» погодитися не міг. А те, що добросовісний працівник Василь Прохода втрачав 500 крон — майже половину своєї зарплатні, — професора мало цікавило… [97, с. 66].

Якби Василь жив сам, то йому, чоловіку ощадливому, тих грошей вистачило б, але ж родина… Та його «природній оптимізм перемагав усе». Він навіть не мав злості на свого шефа і продовжував добросовісно виконувати практичні заняття, за які Іваницький безсоромно отримував гроші, «і навіть пізніше співпрацював з ним на суспільно-політичному полі» [97, с. 66].

Прохода вів заняття зі студентами з дендрології та анатомії дерева в кабінеті лісівництва, а після відходу професора Алоїса Нехлеби читав курси з охорони лісу, лісового законодавства і лісової досвідної справи. Приймав іспити з фітопатології [1, арк. 226, 226 зв.]. 1 жовтня 1928 року Проходу все ж затвердили на посаді асистента кафедри загального лісівництва, але час було підвищити його до посади лектора. Та старші «колеги» не поспішали. Борис Іваницький навіть запротестував. Єдиний професор Косюра був «за»…

1929 року Прохода написав підручник з охорони лісу від рослинних шкідників, а наступного року в «Записках Української господарської академії» вийшла його стаття «Визначення головніших лісових порід по анатомічній будові дерева» [117, арк. 227–228].

Вільний від науки час Василь віддавав Товариству колишніх українських старшин та Аграрному товариству — організаціям, які «мали завдання плекати моральні чесноти та сприяти українському духово-культурному розвиткові своїх членів». Був Прохода і редактором часопису «Село». Найбільше допомагали йому у видавничій справі Григорій Сіманців і Микола Богун, а також Кость Подоляк, Юрій Климач і Сава Білодуб [112, с. 9].

Часу для родини практично не залишалося.

Наступний розділ:

Українське сокільство


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тернистий шлях кубанця Проходи» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наукова праця“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Про видання

  • Розділ без назви (2)

  • Вступне слово автора

  • Історія роду

  • Дитинство

  • Смерть батька

  • Терщина

  • Станиця Уманська

  • Останні роки на Кубані

  • На Запоріжжя

  • У Новоандріївці

  • Оріхів

  • Армія

  • Напередодні Світової війни

  • На фронт

  • Московська орді в Галичині

  • На Лемківщині

  • За Росію

  • Австро-Угорщина: столиця і табори

  • Терезин

  • Українці в Терезині

  • Союз визволення України

  • Йозефів

  • Повернення на Батьківщину

  • Оріхівська «Просвіта»

  • Назустріч долі

  • Антін Пузицький

  • Отаман Палій

  • Мовою ультиматумів

  • «Брати-таращанці»

  • Безвладдя Директорії

  • Чорноморський кіш

  • 19 січня 1919 року

  • Злочин і кара

  • Перевиховання отамана Гуцула

  • Звільнення Овруча

  • Начштабу Всеволод Агапієв

  • Більшовицька делегація

  • «Через це його боялися»

  • Чорна рада

  • Отаман Біденко

  • Шанувальник Винниченка

  • Компуз вибачається

  • Січові стрільці

  • «Вся сіль була в нетвердій владі»

  • Бої за Бердичів

  • «Бунт» у Шепетівці

  • Бійка на станції Здолбунів

  • Безладдя в Луцьку

  • На роздоріжжі

  • Чудасії Осецького

  • «Вістки Сірих»

  • Осецький все ж не «Отецький»

  • Короткий злет Володимира Оскілка

  • «Радости і оваціям тут не було кінця»

  • Ось така «перемога»…

  • Микола Букшований

  • Живе слово українського часопису

  • Луцька катастрофа

  • У польському полоні

  • Знову в Україні

  • З манівців на битий шлях

  • Свято у Могилеві

  • Відступ

  • Бої

  • Знову серед сірожупанників

  • Нестерпне «лікування»

  • Кінець збройної боротьби

  • Пйотркув-Трибунальський

  • Генерал Пороховщиков

  • Стшалково

  • Щипйорно

  • «Це були люде, це було військо»

  • Отаманщина і «отаманія»

  • До Чехії

  • Перші кроки в ЧСР

  • Конфлікт зі «старшим громадянством»

  • Викладачі УГА

  • Товариства

  • Братство старшин

  • Маруся Заржицька

  • Наукова праця
  • Українське сокільство

  • Масони у Подєбрадах

  • Розмова з Андрієм Лівицьким

  • Прощання з Подєбрадами

  • Боротьба за виживання

  • Юрій Коллард

  • Карпатська Україна

  • Остання зустріч з генералом Сальським

  • Синьожупанник Тиміш Омельченко

  • Друга світова

  • Допити

  • До «діда Лук'яна»

  • Володимир Сінклер

  • Товариші по нещастю

  • Микола Ґалаґан

  • Буковинець Йосип Безпалко

  • Олександр Гайманівський

  • У Таллінні

  • На Воркуту

  • Сабантуй

  • Спец поселення

  • Ухта, 17 березня 1955 року

  • Листи, листи, листи…

  • Повернення в Чехословаччину

  • Доповідна майора КҐБ Олійника

  • Зустрічі з друзями

  • Розчарування, втрати і перемога

  • Доля родини

  • Левко Биковський (розділ відсутній)

  • Листування з другом

  • Сотник Юрій Артюшенко

  • Болючі удари

  • Генерал-хорунжий Йосип Мандзенко

  • Панотець Іван Федорович (Теодорович)

  • Напередодні вічності

  • Долі сірожупанників

  • Планида героїв книги

  • Розсіяння

  • Доля родини Омеляна Проходи

  • Епілог

  • «За національне ім'я рідної землі» (Замість післямови)

  • Джерела

  • Молитва Українця (написав Василь Прохода)

  • Про автора

  • Зміст

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи