Розділ «Доповідна майора КҐБ Олійника»

Тернистий шлях кубанця Проходи

Про повернення Проходи довідався випускник подєбрадської академії Платон Цісар. Він відразу запросив Василя приїхати до Словенської Люпчі, де обіцяв прийняти його як рідного.

Два тижні Василь гостював у Цісарів, а тоді за допомогою Платона отримав роботу за фахом лісника («гайового») із зарплатою 800 крон. З них 600 давав на харчування Платоновій дружині Магді. Так він знову став незалежним. А тут ще дружина Марія з Америки прислала пакунок з дуже гарним одягом. Тепер колишній в'язень у товаристві «виглядав як пан, а не якийсь упосліджений пролетар» [98, с. 189].

І все ж він був невлаштований — не мав своєї домівки, не отримував пенсії, не міг возз'єднатися з родиною, бо чеська влада відмовила йому у праві на виїзд до США. Напевно, це і призвело до того, що 14 лютого 1956 року зі Словенської Люпчі він написав листа до совєтського посольства в Празі з проханням дати дозвіл на повернення в Україну, щоб прожити останні роки в колі братової родини в Оріхові. Прохода просив також зняти судимість, визначити пенсію йому як 65-літньому інваліду, інженеру-лісоводу та інженеру-будівельнику. «За несправедливе позбавлення мене свободи впродовж 10 років не висуваю ніяких претензій, — писав він, — оскільки цей період життя був для мене суворою школою, яка дала мені світогляд соціалістичного реалізму. Крім позбавлення волі, для мене є непоправною втрата моєї родини (дружини і сина), що сталося внаслідок мого арешту і заборони дати їй вістку про себе і місце мого перебування…

У Чехословаччині, внаслідок мого перебування в СССР, у мене були конфісковані хатинка і садок; про відновлення мого права на них можу просити лише після зняття з мене судимості. При визначенні мені, як 65-літньому, пенсії (duchodu) не була врахована моя робота в СССР і призначений лише мінімальний duchod — 190 крон чеських на місяць… Прошу — після задоволення мого прохання про зняття судимості і (вирішення питання) про пенсію — дозволу на повернення до Української Совєтської Соціалістичної Республіки, де я був в останній раз у 1920 р., де тепер міг би добути свій вік в колі моїх рідних і по можливості бути корисним членом соціалістичного товариства. В. Прохода. 14.02.1956» [25, арк. 156, 156 зв.].

А тим часом КҐБ проводило перевірку особи неспокійного «клієнта». Каґебісти розшукали у Центральному архіві Жовтневої революції УССР послужний список Проходи Василя Хомича про його службу в «петлюрівській армії», складений 27 липня 1920 року з доповненнями від 3 лютого 1921 року [127, арк. 101–102], а також рапорт сотника Проходи від 6 лютого 1921 року, в якому той клопотався, щоб його внесли «у кандидатські списки на курси штабних старшин» [127, арк. 100].

30 липня 1956 року старший слідчий управління КҐБ при Раді Міністрів УССР майор Олійник підготував «Довідку по матеріалах про Проходу Василя, які зберігаються в 1-м відділі КҐБ при Раді Міністрів УРСР». У ній зазначалося, що знайдено книгу Симона Наріжного під заголовком «Українська еміграція» (1942, Прага) українською мовою. На 5 сторінці цієї книги зазначено, що одним із видавців її є Василь Прохода. З'ясував майор, що В. Прохода підготував до видання Українсько-німецький словник з лісоводства та очолював шкільну секцію Союзу організацій інженерів-українців в еміграції, створеного 1930 року, а в 1923–1926 роках був активним членом Союзу українських лісоводів.

Зазначив слідчий Олійник, що 1931 року за редакцією інженера В. Проходи вийшла брошура «Український союз Сокіл у Подєбрадах — п'ятиліття діяльності».

Переглянув каґебіст і справу № 7 «ИНО ГПУ за 1926 — 32 гг.». І виявив низку оперативних документів, які «підтверджують активну участь Проходи Василя в антирадянських націоналістичних організаціях і союзах, які проводили свою діяльність, спрямовану на створення т. зв. «Самостійної України», аж до підготовки збройного нападу на Радянський Союз» [25, арк. 166].

З'ясував пильний майор, що в Товаристві колишніх українських старшин у Чехії, яке очолював Василь Прохода, налічувалося 200 «петлюрівських офіцерів» [25, арк. 166]. Вишукав каґебіст й оперативні дані на кубанця: «Виступаючи на одному із засідань Союзу 30 березня 1931 р., В. Прохода заявив: «Ми напередодні рішучих і великих подій, які вимагають від всіх українців як можна швидше закінчувати освіту у ВУЗах і повністю присвятити себе служінню справі звільнення України» [25, арк. 166, 167].

Підшито у справі й документ про те, що Прохода брав участь у нараді керівництва союзу, на якому обговорювалося питання війни проти СССР. Старшинами висловлювалася ідея «кавалерійсько-артилерійського рейду» в район Кам'янця-Подільського з метою провокації війни. А в іншому таємному свідченні зафіксовано такий факт: 19 січня 1931 року в Подєбрадах на таємній нараді «активних петлюрівців» у квартирі Проходи кубанець пропонував «створити «Нову Українську організацію», яка повинна перекидати своїх людей на Україну для роботи серед населення» [25, арк. 167]. Виходить, даремно підполковник посилав до СССР свої листи.

Наступний розділ:

Зустрічі з друзями


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тернистий шлях кубанця Проходи» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доповідна майора КҐБ Олійника“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Про видання

  • Розділ без назви (2)

  • Вступне слово автора

  • Історія роду

  • Дитинство

  • Смерть батька

  • Терщина

  • Станиця Уманська

  • Останні роки на Кубані

  • На Запоріжжя

  • У Новоандріївці

  • Оріхів

  • Армія

  • Напередодні Світової війни

  • На фронт

  • Московська орді в Галичині

  • На Лемківщині

  • За Росію

  • Австро-Угорщина: столиця і табори

  • Терезин

  • Українці в Терезині

  • Союз визволення України

  • Йозефів

  • Повернення на Батьківщину

  • Оріхівська «Просвіта»

  • Назустріч долі

  • Антін Пузицький

  • Отаман Палій

  • Мовою ультиматумів

  • «Брати-таращанці»

  • Безвладдя Директорії

  • Чорноморський кіш

  • 19 січня 1919 року

  • Злочин і кара

  • Перевиховання отамана Гуцула

  • Звільнення Овруча

  • Начштабу Всеволод Агапієв

  • Більшовицька делегація

  • «Через це його боялися»

  • Чорна рада

  • Отаман Біденко

  • Шанувальник Винниченка

  • Компуз вибачається

  • Січові стрільці

  • «Вся сіль була в нетвердій владі»

  • Бої за Бердичів

  • «Бунт» у Шепетівці

  • Бійка на станції Здолбунів

  • Безладдя в Луцьку

  • На роздоріжжі

  • Чудасії Осецького

  • «Вістки Сірих»

  • Осецький все ж не «Отецький»

  • Короткий злет Володимира Оскілка

  • «Радости і оваціям тут не було кінця»

  • Ось така «перемога»…

  • Микола Букшований

  • Живе слово українського часопису

  • Луцька катастрофа

  • У польському полоні

  • Знову в Україні

  • З манівців на битий шлях

  • Свято у Могилеві

  • Відступ

  • Бої

  • Знову серед сірожупанників

  • Нестерпне «лікування»

  • Кінець збройної боротьби

  • Пйотркув-Трибунальський

  • Генерал Пороховщиков

  • Стшалково

  • Щипйорно

  • «Це були люде, це було військо»

  • Отаманщина і «отаманія»

  • До Чехії

  • Перші кроки в ЧСР

  • Конфлікт зі «старшим громадянством»

  • Викладачі УГА

  • Товариства

  • Братство старшин

  • Маруся Заржицька

  • Наукова праця

  • Українське сокільство

  • Масони у Подєбрадах

  • Розмова з Андрієм Лівицьким

  • Прощання з Подєбрадами

  • Боротьба за виживання

  • Юрій Коллард

  • Карпатська Україна

  • Остання зустріч з генералом Сальським

  • Синьожупанник Тиміш Омельченко

  • Друга світова

  • Допити

  • До «діда Лук'яна»

  • Володимир Сінклер

  • Товариші по нещастю

  • Микола Ґалаґан

  • Буковинець Йосип Безпалко

  • Олександр Гайманівський

  • У Таллінні

  • На Воркуту

  • Сабантуй

  • Спец поселення

  • Ухта, 17 березня 1955 року

  • Листи, листи, листи…

  • Повернення в Чехословаччину

  • Доповідна майора КҐБ Олійника
  • Зустрічі з друзями

  • Розчарування, втрати і перемога

  • Доля родини

  • Левко Биковський (розділ відсутній)

  • Листування з другом

  • Сотник Юрій Артюшенко

  • Болючі удари

  • Генерал-хорунжий Йосип Мандзенко

  • Панотець Іван Федорович (Теодорович)

  • Напередодні вічності

  • Долі сірожупанників

  • Планида героїв книги

  • Розсіяння

  • Доля родини Омеляна Проходи

  • Епілог

  • «За національне ім'я рідної землі» (Замість післямови)

  • Джерела

  • Молитва Українця (написав Василь Прохода)

  • Про автора

  • Зміст

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи