Розділ «13.3. Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика»

Гроші і кредит

Особливістю ф'ючерсних контрактів є перерозподіл ризику. Фіксуючи обмінний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутку, тобто одна сторона йде від непередбачених збитків, інша відмовляється від непередбаченого спекулятивного прибутку. Важливо і те, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф'ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, здійснює додаткове страхування угоди.

Принцип вільного біржового торгу, діючий в країнах розвиненої ринкової економіки, робить можливим серед учасників ф'ючерсного ринку бачити не лише великі фінансові центри і клірингові банки, пенсійні фонди, центробанки. фінансові організації, але і дрібних інвесторів і приватних осіб.

Валютні "свопи" (currency swap) - валютна операція, що сполучає купівлю або продаж валюти на умовах "спот" з одночасною купівлею або продажем валюти на певний термін на умовах "форвард", тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування. Інакше кажучи, своп — тимчасова купівля (продаж) валюти з гарантією її майбутнього продажу (купівлі) через певний час.

Так, наприклад, якщо банк має запаси американських доларів, а йому тимчасово, наприклад на півроку потрібні австралійські долари, то він може продати USD за AUD з негайною оплатою і одночасно укласти договір про зворотну купівлю такої ж суми USD через півроку у свого партнера (USD — літерний код американського долара. Окрім літерного є ще й цифровий код USD - 840. Відповідно австралійського AUD (036)).

Перевагою currency swap operation є усунення значною мірою валютних ризиків. Крім того, ці операції використовуються центральними і комерційними банками для диверсифікації своєї валюти з метою здійснення міжнародних розрахунків, задоволення потреб своїх клієнтів в певній валюті а також для тимчасового збільшення своїх валютних резервів, а також для деяких інших цілей.

Угоди "своп" є міжбанківськими операціями, хоча на практиці вони використовуються частіше за звичайні форвардні операції. Головною метою валютних "свопів" є:

1) забезпечення фінансування довгострокових валютних зобов'язань;

2) хеджуванні довгострокового валютного ризику;

3) заміна валюти, в якій надходить прибуток від інвестицій, на іншу по вибору інвестора;

4) забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

З точки зору бухгалтерського обліку валютні "свопи" класифікують як позабалансовий інструмент, тобто вони не відбиваються в балансі і на рахунках прибутків і збитків, що дає певні переваги. Крім того, використання "свопів" дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних і економічних ризиків, а також зменшити валютний ризик шляхом розподілу його між учасниками "своп" угоди.

Класичні "свопи" залежно від послідовності виконаних операцій "спот" і "форвард" поділяють на репорт і депорт. Репорт - це продаж валюти на умовах "спот" і одночасна купівля на умовах "форвард". Депорт - купівля валюти на умовах "спот" і продаж її на умовах "форвард". При операції депорт, наприклад, стандартний запис "сволу" може бути таким: 4 М USD/UAN s/b swap. Це означає, що на умовах "спот" куплено певну суму USD за гривні і продано таку суму доларів за гривні по курсу "аутрайт" на 4 місяці, (b/s — buy and sell - купив /продав); при s/b — навпаки - продав/купив.

Основними вилами "своп"- операцій є:

1) купівля/продаж валюти за умови здійснення зворотної операції через певний період;

2) продаж золота (XAU, 959) на умовах реального постачання з одночасною угодою про зворотний викуп золота через певний час;

3) операція з процентами полягає в обміні процентними платежами, коли одна сторона (кредитор) зобов'язалася сплатити іншій відсотки, отримані від позичальника по ставці "лібор" або плаваючою в обмін на зворотну виплату по фіксованою в угоді ставкою (тут виграє сторона, яка краще спрогнозує динаміку ставок);

4) операції з борговими зобов'язаннями - кредитори обмінюються не лише відсотками, але і усією сумою боргу своїх клієнтів-позичальників на зафіксованих в угоді умовах.

Для складання "своп"-угоди потрібна стандартна документація. Вона була рекомендована Міжнародною асоціацією дилерів (1SDA) в 1985 р. в "Кодексі стандартних формулювань і умов для угоди "своп"". В 1986 р. була затверджена нова редакція Кодексу, а в 1987 р. як доповнення до нього ISDA прийняла ще один документ: "Визначення процентних ставок і валютного обміну". Ці документи є нормативною базою для здійснення "своп"- операцій і нині.

Валютні опціони. Операції з опціонами одержали найбільше поширення останнім часом. Валютний опціон передбачає право купити або продати іноземну валюту в майбутньому по курсу, зафіксованому на момент складання угоди. Цей курс називають "ціною виконання". Власник опціону має право вибору реалізації опціону або ж відмови від нього залежно від того, наскільки сприятливі для нього будуть коливання валютного курсу. Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну операцію по курсу обміну, зафіксованому в ціні виконання. Виконання умов угоди фіксується терміном "опціон виконаний".

Валютні опціони розділяються на опціони купівлі валюти (call) і опціони продажу валюти (put). За умовами опціону типу "саll" вигідним для власника опціону є підвищення курсу іноземної валюти, на яку укладена угода, оскільки власник такого опціону здійснює купівлю по позначеному в угоді курсу, який нижчий на момент реалізації угоди. Тому власники опціонів типу "саll" грають на підвищення курсу (ринок "биків"). Навпаки, для власника опціону типу "put" вигідним є зниження курсу протягом терміну угоди, тому що він здійснює продаж іноземної валюти по курсу, вищому, ніж той, що складається на момент виконання опціону. Власники опціонів типу "put" грають на пониження курсу (ринок "ведмедів").

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13.3. Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

  • РОЗДІЛ 1. ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • 1.4. Теорії грошей

  • ТЕМА 2. РОЗВИТОК ГРОШЕЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ ЗМІСТУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

  • 2.2. Ідеальні гроші

  • 2.3. Фідуціарні гроші

  • ТЕМА 3. ГРОШОВІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ

  • ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ

  • TEMA 5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

  • 5.3. Готівковий обіг і особливості його організації

  • ТЕМА 6. ГРОШОВИЙ РИНОК

  • ТЕМА 7. ВАЛЮТНИЙ РИНОК

  • 7.3. Платіжний баланс і золотовалютні резерви у валютному регулюванні

  • ТЕМА 8. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • ТЕМА 9. ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

  • РОЗДІЛ 2. КРЕДИТ ТА ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • ТЕМА 11. КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ: МЕЖІ, ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • 11.5. Вексель як кредитне знаряддя обігу

  • 11.6. Відсоток за кредит

  • ТЕМА 12. КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ І КРЕДИТНІ РЕФОРМИ

  • 12.3. Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ

  • 12.4. Парабанківська система фінансових посередників

  • 12.5. Кредитні реформи

  • ТЕМА 13. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

  • 13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність

  • 13.3. Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика
  • 13.4. Створення грошей кредитними посередниками

  • 13.5. Банківські інвестиції

  • 13.6. Контроль та аудит за діяльністю комерційних банків

  • ТЕМА 14. ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

  • ТЕМА 15. ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

  • ВИСНОВОК

  • Термінологічний словник (глосарій)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи