Розділ «13.3. Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика»

3) правильність складання платіжних документів;

4) чіткість роботи бухгалтерії;

б) вказати найменування і адреси кожного платника, яким направляються вимоги:

1) суму усіх вимог;

2) виниклий борг за раніше здійснені постачання;

3) листування за грошовими розрахунками;

4) заходи, що вживалися раніше для стягнення боргу.

Трастові операції. Це особлива форма взаємин з клієнтами, коли власники грошових коштів або інших цінностей надають право і довіряють банкам самостійно розміщувати їх з найбільшою вигодою. Саме поняття траст (англ. trust) означає "довіру", а послуги - є довірчими. Операції, які здійснює банк, вимагають повної довіри до нього. Вони мають наступні особливості.

По-перше, в трастових стосунках беруть участь три сторони:

1) довіритель майна (принципал); він же є засновником трастових стосунків;

2) трастова компанія (банк), що отримала право на управління майном (довірена особа);

3) вигодонабувач по трасту (бенефіціар) - особа, на користь якої здійснюються трастові послуги: це може бути і принципал і третя особа.

По-друге, при здійсненні трастових операцій укладається угода трасту або агентська угода. В ній вказується, що одна сторона діє від імені іншої сторони в питаннях, обмежених рамками угоди і пов'язаних у багатьох випадках з власністю. Оскільки трастові стосунки пов'язані з власністю, вони регулюються законодавчими актами окремої країни.

По-третє, у світовій практиці трастові операції виглядають неоднозначно, залежно від приналежності країни до типу права (англосакського або романогерманського-континентального). Перший вид права припускає розщеплення права власності між декількома власниками, що означає перехід до довіреної особи юридичного права на власність, передану в траст. Другий вид права розщеплення власності між декількома власниками не припускає.. Але є стани, де застосовується статус довірчої власності: є країни, де траст використовується як довірче управління.

По-четверте, трастові операції здійснюються головним чином з високоліквідними фінансовими активами, є одним з найбільш складних видів банківських послуг і залежать як від розвитку ринкової економіки в цілому, так і від досвіду роботи банків в цьому напрямі. Банк несе відповідальність за втрати, які він може нанести довірителеві внаслідок своїх помилок, недотримання умов угоди, недбалого управління довіреними цінностями, неточного виконання отриманих вказівок тощо. Тому в деяких країнах при оцінці дії трастових компаній (банків) діє правило "розсудливої людини", що припускає оцінку за критерієм управління довіреним капіталом як своїм і у власних інтересах.

По-п'яте. виконання трастових операцій дає банку ряд переваг, а саме:

1) вони проводяться без використання власних коштів, тому можуть здійснюватися навіть невеликими банками;

2) вони дозволяють брати участь в управлінні не піддаючись значному ризику, особливо при операціях з цінними паперами: банк отримає комісійні навіть при несприятливій кон'юнктурі акцій, оскільки не несе відповідальності за збитки, що виникли внаслідок непередбачених ситуацій.

Це дає можливість виконувати трастові операції значній кількості банків і навіть не відкривати в них траст-відділи, доручаючи виконання операцій кваліфікованим фахівцям, хоча для ефективної роботи має бути значний об'єм трастових операцій.

По-шосте, банки, виконуючи функції трасту, можуть проводити різні операції. Деякі з них виконувалися і раніше, хоча мали іншу назву, наприклад, операції по зберіганню цінностей або отримання за дорученням коштів з особового рахунку в Ощадбанку. Досить широкого застосування набули і такі трастові операції як: