Розділ «ТЕМА 6. ГРОШОВИЙ РИНОК»

6.1. Поняття грошового ринку та його інструменти

Складовою частиною аналізу грошової системи є грошовий ринок. У ринковій системі грошові ресурси набувають адекватної форми руху у вигляді грошового ринку. Грошовий ринок - узагальнююче поняття. У такому сенсі - це ринок, де обертаються гроші як капітал: організований за законами попиту і пропозиції рух грошових ресурсів в суспільстві.

Грошовий ринок в Україні почав активно розвиватися з 1992 року, коли Кабінет Міністрів України став застосовувати рішучі кроки по лібералізації усіх сторін економічної діяльності, по виникненню фінансового сектора економіки, що включає дворівневу банківську систему, фондові біржі, інвестиційні, пенсійні, страхові компанії. Найбільше вплинула на це приватизація, в процесі якої і були сформовані ринкова інфраструктура, законодавча база, ринковий менталітет населення.

Об'єктами стосунків на грошовому ринку виступають грошові ресурси і цінні папери. Суб'єкти грошового ринку: держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни. Грошовий ринок забезпечує перерозподіл грошових ресурсів між суб'єктами господарювання і галузями економіки. Грошовий ринок виступає під системою фінансового ринку в цілому, пов'язаний з інвестиційним ринком, товарним ринком, ринком цінних паперів, ринком кредитних ресурсів. Усі складові грошового ринку між собою тісно пов'язані. Наприклад, збільшення об'єму вільних грошових коштів, що знаходяться у населення і підприємств, веде до розширення ринку кредитів і цінних паперів. Навпаки, випуск цінних паперів "зв'язує" потребу в кредитах і акумулює тимчасово вільні грошові кошти інвесторів. Таким чином, грошовий ринок регулюється загальними і специфічними принципами організації ринкової економіки.

У чому суть грошового ринку? Очевидно, що відповідь на це питання не може обмежитися формулою, що це "ринок, де продаються і купуються гроші". Тут вимагається ряд уточнень.

1. Слід розрізняти гроші як міру вартості, масштаб цін і гроші як об'єкт купівлі-продажу. Матеріальне наповнення і в тому і в іншому випадку може бути одним і тим же (це може бути долар, фунт, франк, карбованець або гривня). Проте функціональне застосування грошей - різне. Як міра вартості гроші вимірюють вартість інших товарів. Як об'єкт купівлі-продажу гроші приносять дохід, тобто функціональна спеціалізація грошей в обох випадках різна.

2. Слід розрізняти гроші як засіб розрахунку, і гроші як джерело прибутків. Ця відмінність також витікає з різниці функціональної спеціалізації грошей. У першому випадку, гроші — посередник в платежах. Важливою його характеристикою є наявність певного їх запасу. Гроші як джерело прибутків характеризуються їх потоком. Відмінність між запасом і потоком грошей є принциповим моментом для розуміння грошового ринку.

3. Гроші завжди виступають як актив, тобто є частиною запасу, вартість якого дорівнює капіталізованій вартості потоку майбутніх прибутків. Тут важливо вказати на те, що активом виступають не лише гроші але і цінні папери; усі активи надають їх власникові послуги, але гроші як актив надають послуги у вигляді засобу обігу. Цим гроші як актив відрізняються від усіх інших активів.

4. Наявність різнорідних активів у суб'єкта господарювання завжди пов'язана з проблемою вибору портфеля активів - такого їх поєднання, яке забезпечує оптимальні дії в системі господарювання, що склалася.

5. Ціна грошей як активу залежить від доходу, який вони приносять, коли обертаються гроші як капітал. Слід розрізняти поняття "грошовий обіг" і "обіг грошового капіталу", потік прибутків в русі грошового капіталу завжди визначається ставкою відсотка, обмінним курсом, оскільки власник грошей як активу порівнює дохід акцій і інших цінних паперів з доходом, який банки виплачують вкладникам, і саме це порівняння народжує обмін грошей як активу на інші ліквідні активи, а також зумовлює вибір способу зберігання і зростання своїх активів.

З урахуванням сказаного, можна дати визначення грошового ринку.

Грошовий ринок — є обмін грошей, як активу на інші ліквідні активи за альтернативною вартістю, виміряною в одиницях номінальної норми відсотка. Такий обмін організовується за законами товарно-грошових стосунків, де здійснюються купівля і продаж грошей як активу між суб'єктами ринкових стосунків з урахуванням политу і пропозиції, що склалися на ринку грошей.

6.2. Грошовий попит і грошова пропозиція. Грошова база

Грошовий попит фінансова наука розглядає як попит на певний запас грошей і попит на певний потік грошей. Попит на певний запас грошей, завжди існує на певний фіксований момент. Цей попит викликається необхідністю здійснення різних платіжних операцій, розрахунків між суб'єктами господарювання за товари відвантажені, послуги надані тощо. Величина попиту залежить від наступних чинників:

- від кількості товарів і послуг на ринку;

- від цін їх продажу;

- від величини сукупного доходу, який мають в розпорядженні індивіди;

- від швидкості обігу грошей;

- від величини грошового резерву, за допомогою якого суб'єкти ринкової економіки страхують себе.