Розділ «13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність»

Під балансом комерційного банку (банківський баланс) мається на увазі перелік активів і пасивів (вимог) до банку, який відображає його фінансове становите в конкретний момент часу. Як правило, баланс складається до звітного терміну банку (за рік, півріччя тощо), тому баланс виступає одночасно і в якості балансового звіту. Розрізняють річний звіт, піврічний, квартальний тощо.

Банківський баланс є бухгалтерським балансом. Бухгалтерський баланс - це втручання господарських (банківських) засобів і джерел їх формування в грошовому вираженні на певну дату. Він є основною формою звітності, яка характеризує фінансову діяльність банку і тому використовується для аналізу і контролю. За даними балансу ведеться облік банківських ресурсів, стан кредитних, розрахункових, касових і інших банківських операцій. Баланс банку має декілька особливостей.

По-перше, в балансі, як документі бухобліку, показуються суми залишків особових рахунків бухгалтерського аналітичного обліку, об'єднані по рахунках синтетичного обліку на певну дату. Тому номенклатура статей балансу є одночасно планом рахунків бухгалтерського синтетичного обліку, а баланс є основним документом синтетичного обліку.

Синтетичний облік — це бухгалтерський облік коштів і господарських процесів в узагальнених показниках.

Ведеться тільки в грошовому вимірі і служить для отримання інформації про сумарні фінансово-господарські процеси. Об'єкти обліку групуються в синтетичні рахунки і ведуться по рахункам другого порядку в типовій книзі "журнал-головна", де об'єднані хронологія і систематика записів. Поточні записи проводяться на основі меморіальних ордерів не пізніше наступного дня. Складається накопичувальна відомість; виводиться підсумковий оборот і сальдовий баланс. Щомісячно складаються оборотні відомості, по яких визначається загальна наявність сировини, матеріалів, затрат тощо. Дані синтетичного обліку звіряються з даними аналітичного обліку.

Аналітичний облік - це деталізований облік з допомогою аналітичних рахунків.

Аналітичний облік містить дані, необхідні для контролю виконання плану, збереження коштів, звітності. Цей облік ведеться у вартісних і натуральних показниках, які доповнюються підсумковими даними синтетичного обліку (підсумкові дані і того, і другого обліку мають співпадати). Основою для записів в аналітичному обліку є первинні документи. Основні реквізити аналітичного обліку - регістри (встановлюються НБУ і Мінфіном), особисті рахунки, операційні журнали, штафелі (спрощена форма особистого рахунку). Вище сказане має відношення не лише до банківської бухгалтерії, а й до господарської. На відміну від останньої, банківська бухгалтерія має свої особливості, проте детально вона буде вивчатися в курсі "Банківські операції".

По-друге, баланс банку є джерелом комерційної інформації, але відповідно до постанови КМ України №611 від 9 серпня 1993 р. "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", вважається таким, що не містить комерційної таємниці, оскільки відповідно до цієї постанови комерційної таємниці не складають документи, інформація по яких подається по усіх встановлених формах державної звітності.

Тому комерційні банки щорічно публікують свої баланси в спеціальній літературі (зокрема, в журналі "Вісник НБУ"), а їх зміст слід визнати відкритим і гласним, хоча баланс, як засіб комерційної інформації відрізняється оперативністю (складається щодня), конкретністю і достовірністю.

По-третє, баланс банку ведеться на основі т.з. "подвійного запису". На рахунках відбиваються банківські операції, але бухгалтерія банку може дізнатися про ці операції тільки з документів, що складаються на місці їх здійснення, а вже потім надходять в бухгалтерію, де вони після перевірки служать підставою для записів на рахунках. Рахунки, таким чином, займають проміжне положення між документами, балансом і іншими звітними таблицями. Записи на рахунках робляться на підставі документів, а баланси і звіти складаються на підставі записів на рахунках.

Якщо представити інвентарну таблицю банку, то в активі (усі види цінностей або майнових засобів, що знаходяться у розпорядженні банку) фігуруватимуть готівка, іноземна валюта, враховані векселі і велика кількість банківських вимог до своїх боржників — дебіторів. У активі знаходиться також рухоме майно (транспорт), а також нерухоме майно - будівлі, споруди, оргтехніка. Актив т.ч. виступає як частина банківського балансу, яка "роздвоює" ціле, характеризує склад, розміщення і використання засобів, згрупованих по особливій їх ролі в процесі відтворення. Друга частина балансу - пасив, в який входять платежі по акцептах і різноманітні зобов'язання банку до своїх кредиторів або вкладників і засновників, а також до тих кредитних установ, яким банк винен по переобліку, перезаставі, розрахункових рахунках і контокорентах. Пасив, т.ч. — частина балансу, що відображає джерела фінансування коштів, згрупованих за їх приналежністю і призначенням.

Оскільки в інвентарній таблиці усі частини активу і пасиву відображаються не лише кількісно, але і в грошових одиницях, то інвентаризація дає можливість встановити суму:

1) активу, що показує вартість усього майна;

2) пасиву, що показують розмір усіх зобов'язань;

3) капітали, що є різницею перших двох разом і що показує, скільки банк має свого власного капіталу (плюсується в пасив балансу).

Сам баланс має вигляд, наведений в таблиці 13.1.

Табл. 13.1. БАЛАНС КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

По-четверте, в самому слові "баланс" закладена рівновага сум активу і пасиву. Збереження цієї рівності є наслідком того, що облік оборотів зводиться до обліку наступних чотирьох типів основних змін:

1) одночасне збільшення на одну і ту ж суму якої-небудь частини активу і якої-не-будь частини пасиву. Наприклад, банк прийняв вклад готівки в сумі 1000 грн Тут сталося, з одного боку, збільшення готівки (активу), а з іншого - збільшення зобов'язань банку по відношенню до кредитора (збільшення пасиву);