Фінансовими посередниками виступають не тільки банки. Небанківські фінансово-кредитні установи є також посередниками грошового ринку. Вони акумулюють заощадження і розміщують їх у дохідні активи, зокрема у цінні папери та кредити. Спільним у банків та небанківських посередників є наступне: всі вони функціонують у секторі опосередкованого фінансування грошового; формуючи пасиви (ресурси) випускають боргові зобов'язання, які .можуть реалізуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент; розміщуючи дохідні активи, вони купують боргові зобов'язання створюючи вчасні вимоги до інших суб'єктів; створення зобов'язань і вимог ґрунтується на засадах, які є однаковими як для банків, так і небанківських посередників; перетворюючи одні зобов'язання в інші, вони забезпечують трансформацію руху грошового капітану по термінах, по обсягах, по простору а також диверсифікацію ризиків.
Разом з тим. посередницька діяльність банків і небанківських установ істотно відрізняється наступним:
- посередницька діяльність небанківських установ не поширюється на операції, що визнані як банківські, а якщо така діяльність відбувається, то небанківські установи згодом перетворюються у банки;
- формування грошових ресурсів небанківськими фінансовими посередниками не є депозитним, тобто не впливає на пропозицію грошей; як правило кошти вкладаються на тривалий термін, пов'язані з більшими ризиками і на цій основі.
- діяльність небанківських посередників є вузькоспеціалізованою і здійснюється за наступними критеріями: за характером залучення вільних грошових коштів кредиторів або за додатковими послугами які вони надають кредиторам. Недепозитне залучення коштів здійснюється двома шляхами:
1) на договірних засадах:
2) шляхом продажу посередником своїх цінних паперів - акцій, облігацій, паїв тощо.
Перше відносить посередників до договірних; друге-до інвестиційних. У кожній з цих груп посередники діляться за видами послуг, які вони надають своїм кредиторам. Договірні фінансово-кредитні установи це:
страхові компанії:
пенсійні фонди;
ломбарди;
лізингові компанії;
факторингові компанії:
трастові компанії;
брокерські та дилерські установи;
поштово-ощадні фірми;
поштові відділення.
Інвестиційні фінансово-кредитні установи це:
інвестиційні фонди;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12.4. Парабанківська система фінансових посередників“ на сторінці 1. Приємного читання.