РОЗДІЛ 1. ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ ТА РОЗВИТОК ЇХ ФУНКЦІЙ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1. Виникнення грошей та їх сутність

Гроші с загальним еквівалентом. Вони виросли з товарного світу, є його продуктом, який виділився з маси товарів у результаті розвитку товарообміну. На різних етапах історії суспільства роль грошей виконували різні товари (худоба, хутра, зерно, черепашки, шкури та ін.), потім з'явилися, у міру розвитку і розподілу праці, благородні метали. Розвиток товарного виробництва і обміну призвів до того, що кінець-кінцем роль грошей закріпилася за металами, а вже потім — за коштовними металами (золотом і сріблом). Цьому сприяли їх фізико-хімічні властивості: вони однорідні, легко поділяються на частини, портативні велика вартість в дрібних об'ємах; не піддаються корозії і зберігаються протягом необмеженого часу;вони транспортабельні. Одиницею рахунку стала вага металу, що зручніше, ніж вимір вартості товарів за допомогою худоби, черепашок, шкур і тому подібне.

Різні народи, за інформацією Адама Сміта, користувалися різними металами. Древні спартанці вживали для обміну залізо, древні римляни користувалися для цього міддю; золотом і сріблом користувалися усі багаті і торговельні народи. Спочатку метали вживалися в зливках, що викликало великі незручності; трудність зважування металу і складність визначення його проби. Для полегшення обміну було вирішено відмічати публічним клеймом певні кількості тих металів, які зазвичай вживалися при купівлі товарів. Так виникла карбована монета і ті державні установи, які дістали назву монетних дворів. Перехід до карбування монет став важливим етапом в становленні грошей. Монети певної форми, ваги і чинності стали узаконеним засобом обігу і платежу. Однак, у виникненні і сутності грошей є питання, які неможливо обійти.

1) Роль держави в створенні грошей

Якщо дотримуватися логіки чисто еволюційного підходу до виникнення грошей, то вплив держави можна недооцінити. Насправді: якщо гроші виникають об'єктивно, то причому тут держава? Проте в цьому криється помилка. Держава і гроші знаходяться в тісному зв'язку і взаємній обумовленості. По-перше, держава надала металевим грошам форми монети, завдяки чому стала реальною можливість заміни золотих грошей неповноцінними кредитними; по-друге, держава визначила номінал, форму і порядок емісії грошових знаків; по-третє, держава здійснює контроль за виготовленням грошей, тобто встановлює режими карбування монет, фіксацію проби металу, контролює зміст коштовних металів в монетах, нарешті, бореться з фальшивомонетниками; по-четверте, регулюючи масу грошей в обігу держава визначає їх вартість; завдяки державі прості шматки паперу або записи в бухгалтерських книгах мають можливість виступати грошима, проявляючи таким чином істину, що в грошах закладено організуюче начало.

В той же час слід розрізняти у виникненні грошей роль:

а) створюючу;

б) трансформаційну.

Не держава утворює гроші, вони "самостворюються". Але трансформаційні дії вона робить і особливо наочно це видно після того, як настає процес демонетизації золота, про що мова попереду. Завдяки політиці держави створюються "дорогі" і "дешеві" гроші, але це зовсім не означає, що держава вихолощує з грошей їх реальний об'єктивний зміст. Гроші мають об'єктивну природу, це продукт ринку, який народжує потребу в них, Держава висуває умови до носія грошових функцій і регулює кількість грошей у відповідності з економічними законами. Ці закони можуть бути пізнані людьми або ні, але вони об'єктивно існують і діють, створюють межі державного втручання в гроші. Якщо держава порушує ці межі, гроші втрачають довіру до себе, перестають бути власно кажучи грошима.

2) Гроші як гроші і гроші як капітал

Історичний процес виникнення грошей відноситься не лише до їх генезису (походження), але і ролі, яку вони грають в історії. Слід розрізняти застосування грошей в обмінних процесах і продуктивне їх використання. Тут при переході від першого до другого відбувається різка зміна громадського призначення грошей: з простого засобу обігу, який обслуговує обмін товарів, гроші перетворюються на засіб і носій самозростання вартості (капітал). При цьому остання роль грошей як капіталу стає пріоритетною метою руху грошей у відтворювальних процесах, особливо при накопиченні грошей, їх збереженні і продажу на грошовому ринку, оскільки приносить власникові грошей додатковий прибуток у вигляді відсотка. Гроші як гроші використовуються для реалізації споживчої вартості і їх роль - це роль посередника в обігу. Гроші як капітал забезпечують зростання вартості. Для цього вартість, яка знаходиться в грошах, має бути збережена, накопичена, реалізована і використана так, щоб вона збільшилася. Цільове призначення грошей тут розширюється, що може бути підтвердженням тези про зростаючу роль грошей в житті суспільства. Але придбання грошима форми руху капіталу не означає, що вони перестають використовуватися як гроші. Це проявляється в застосуванні грошей для купівлі товарів споживання, а також послуг, без яких неможливе і існування самої людини.

3) Вартість грошей

Якщо стати на позицію прибічників грошей як "продукту державної правопорядкової діяльності", то потрібно було б визнати, що і вартість грошей є також результатом "державного правопорядку". Але тим самим необхідно було б заперечувати внутрішню (субстанціальну) вартість грошей. Саме такою і була теорія, висунена на початку XX ст. Г. Кнаппом. К. Ельстером, Ф. Бенедиксеном і іншими ученими. Можна здогадатися, що вона була викликана розширенням застосування неповноцінних грошей, очевидним фактом втручання держави в грошову сферу. Правдоподібність цієї концепції підтримувалася дивовижною стабільністю вартості грошей. Але з часом, особливо після процесу демонетизації золота, а також інфляційного знецінення грошей і нездатності держави приборкати ці процеси, стала ясною і помилковість цієї концепції.

Наслідуючи логіку "від протилежного" потрібно було б зайняти промарксистську позицію вартості грошей, яка "посаджена" на жорстку товарну основу грошей. Вартість грошей тут пояснювалась як вартість будь-якого іншого товару кількістю праці, необхідної для його виготовлення. Але знову - таки, коли демонетизація золота перекрила усі канали впливу вартості золота на товарні ціни, виникло протиріччя між трудовою теорією вартості і нематеріальною формою грошей, яка проявляла себе тим більше, чим далі йшов процес демонетизації. Марксистська концепція це протиріччя пояснити не змогла.

Сучасна теорія грошей розглядає вартість грошей у двох напрямках:

а) вартості грошей як грошей;

б) вартості грошей як капіталу.

Перша формується у сфері обігу грошей, їх обміну на матеріальні блага і їх вартість набирає вигляд купівельної спроможності грошей. При цьому купівельна спроможність може бути різною залежно від того, які (повноцінні або неповноцінні) гроші обертаються. Тут слід також врахувати ту обставину, що при повноцінних грошах їх мінова вартість стає відносно самостійною і може певний час відхилятися від реальної вартості золота, що робить ціни досить стабільними і позитивно впливає на ринок. Але відірватися повністю від реальної вартості золота, як товару, мінова вартість грошей повністю не може: якщо мінова вартість (чи купівельна спроможність) знижується в порівнянні з реальною, то падає рентабельність виробництва золота, закриваються підприємства з гіршими умовами добування і реальна вартість золота знижується до рівня мінової. Якщо ж реальна вартість повноцінних грошей знижується порівняно з міновою, то підривається довіра до таких грошей, руйнується грошовий обіг, система цін і держава повинна або перевипустити гроші, піднявши їх реальну вартість до мінової, або взагалі відмовитися від золотих грошей. Ось цим роздвоєнням вартості повноцінних грошей пояснюється інтерес до випуску грошей, що дає можливість поповнити казну держави або власну кишеню приватної особи.