Розділ «ТЕМА 9. ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ»

9.1. Загальні основи правового регулювання грошового обігу

Гроші використовуються кожною державою як елемент впливу на економіку. За допомогою грошей держава здійснює контроль за господарством, мірою праці і мірою споживання, формує найважливіші пропорції відтворення. Тому правим був російський міністр С. Ю. Вітте, коли стверджував, що сила будь-якої держави, її міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а передусім стійкістю грошової системи.

Загальні основи правового регулювання грошового обігу в Україні встановлює, перш за все. Конституція України. В статті 92 Конституції стверджується, що основи створення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також іноземних валют на території України встановлюються виключно законами України.

Стаття 99 Конституції України визначила основну функцію Національного банку України (НБУ)- забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Стаття 100 Конституції України, розроблення основ грошово-кредитної політики і здійснення контролю за її проведенням поклала на Раду Національного банку України.

У законодавчому порядку закріплюються основні умови грошового обігу на території України:

У найменування національної одиниці;

- види грошових знаків, порядок їх випуску в обіг і вилучення із обігу;

- встановлення меж використання готівки і визначення безготівкових розрахунків;

- порядок здійснення контролю за дотриманням правил збереження, використання і обігу грошей.

До складу законодавчих актів, які регулюють грошовий обіг в Україні, входять:

- Закон України "Про Національний банк України", прийнятий у 2001 році; Закон України "Про банки та банківську діяльність", прийнятий у 2000 році;

Як вже відзначалося, грошовою національною одиницею України є гривня, встановлена в ході грошової реформи у вересні 1996 р. НБУ визначає офіційний валютний курс (обмінний) гривні. Хоч офіційне співвідношення між гривнею і золотом або іншими коштовними металами не встановлюється, курс гривні відносно іноземних валют підтримується НБУ шляхом використання золотовалютного резерву, купівлі і продажу цінних паперів, встановлення і зміни плати за кредит і застосування інших інструментів регулювання грошової маси в обігу.

У золотовалютний резерв включається: монетарне золото; спеціальні права запозичення; резервна позиція МВФ; іноземна валюта у вигляді банкнот, монет або коштів на рахунках за кордоном; цінні папери (але не акції), які проплачуються в іноземній валюті.

Стаття 6 Закону України "Про Національний банк України" визначає в якості основної його функції, — забезпечення стабільності грошової одиниці. Проте до функцій НБУ також віднесені такі як: визначення і проведення розроблених Радою НБУ Основних положень грошово-кредитної політики: монопольне здійснення емісії і організація обігу національної валюти України; організація системи рефінансування і виконання ролі кредитора останньої інстанції для комерційних банків; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних операцій.

Стаття 24 розділу 4 того ж закону визначає, що основні напрями грошово-кредитної політики базуються на найважливіших критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку і Основних параметрах економічного і соціального розвитку України на відповідний період, які включають прогнозні показники об'єму ВВП, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету і джерел його покриття, платіжного і торговельного балансів, затверджених Кабінетом міністрів України.

Статтею 25 цього ж закону встановлені основні засоби і методи грошово-кредитної політики щодо регулювання об'єму грошової маси, а саме:

1) визначення і регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ:

2) відсоткову політику;