Розділ «11.5. Вексель як кредитне знаряддя обігу»

Нами вексель розглядається як кредитне знаряддя обігу, що має майже тисячолітню історію. Перші векселі (XII століття, І талія) використовувалися я розрахунках, що надаються кредитором і позичальником один одному. По суті це був комерційний кредит, який поширився в міжнародній практиці багатьох держав. І зараз розрахунки по товарних угодах не лише між суб'єктами господарювання якої-небудь однієї країни, але і розрахунки між країнами, проводяться за допомогою векселів.

Вексель, як міжнародний засіб розрахунків, як кредитне знаряддя обігу, визнаний світовою економічною громадськістю. Вексель давно використовується в міжнародних економічних розрахунках, тому отримав широке визнання. У світовій економічній практиці це було зафіксовано ще в 1930 р. (м. Женева), коли була підписана Конвенція про введення Однакового вексельного закону. Відкриємо першу сторінку цього документу. Читаємо: "Німецький Рейхсп резидент; Федеральний Президент Австрійської Республіки: Е.В. (Його Величність - курсив наш В. Г., В. С.) Король Данії: І (резидент республіки Колумбія: Президент Польської Республіки, за Вільне Місто Данціг... і т. д. (всього 25 підписів) "....домовилися використовувати закон про вексель як у своїх національних "мундирах"', тобто стосовно національного законодавства, так і в міжнародних розрахунках.

Чи міг використовуватися вексель у той час в СРСР (хоча формальне приєднання СРСР до Конвенції відбулося 25 листопада 1936 року)? Це питання, яке має тільки одну відповідь. Але. як видно, ринкові перетворення внесли новий струмінь до економіки. Лише підтвердилася теза: "жени природу в двері, вона влетить у вікно". Зараз вексель в Україні має законодавчі підстави для обігу. По-перше, був прийнятий закон України від 6 липня 1999 року (№826-Х1У) "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року; якою введений уніфікований закон про перевідні векселі і прості векселі". Зміст вкрай лаконічний: "Приєднатися від імені України до Женевської Конвенції 1930 року, якою введений Уніфікований закон про перевідні векселі і прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком П до цієї Конвенції". По-друге, існує Указ Президента України про введення векселів, як засобу розрахунків, в умовах кризи неплатежів в Україні від 02.11.1993 р.№ 504/93. По-третє, є ряд листів ДПА України, що розкривають суть оподаткування операцій, проведених з векселями (від 22.10.99 р. № 605/4/15-1110 і ін.).

Що таке вексель? Це цінний папір, який свідчить про те, що хтось комусь винен гроші і зобов'язався їх повернути. Як боргове зобов'язання, вексель містить усі необхідні реквізити, в яких розкривається суть боргу, його походження і погашення. Взагалі вексельне право засноване на принципі "quod non est in cambio, non est in mundo" - "чого немає у векселі, того не існує". Тому усі записи і зміни в них, що мають місце у вексельному правовідношенні, отримують те або інше текстуальне вираження безпосередньо на самому цінному папері або на додатковому листку до нього, який називається алонж.

Здійснення ж вексельних написів якраз і регулюється законом про перевідні і прості векселі, викладеним в додатку №1 до Женевської Конвенції 1930 р. До цих процедур пред'являються особливі вимоги і виконані вони мають бути ретельно.

Навіщо потрібний вексель? Фінансове поле його застосування досить широке. Вексель може бути застосований як засіб розрахунку між підприємствами; за допомогою векселя можна взяти в банку кредит (під заставу векселів); якщо терміново потрібні гроші, а у вас в касі тільки векселі, можна врахувати їх в банку і отримати гроші; вексель можна продати: вексель можна обміняти на інші активи; векселями можна розрахуватися по своїх боргах; нарешті, вексель можна опротестувати у разі неоплати його по настанню терміну платежу і з отриманням по ньому виконавчого напису почати судово-виконавче провадження щодо отримання грошей. Словом, поле застосування векселів досить різноманітне. Крім того, в умовах, коли цивільно-правова поступка права вимоги і переведення боргу може призвести до конфліктів з контролюючими органами, вексель є напевне єдиним зручним інструментом оформлення заборгованості, що дозволяє кредиторові передавати своє право вимоги іншим особам.

У Україні використовують векселі двох видів: прості і перевідні. Простий вексель має схожість з борговою розпискою. Його видає боржник кредиторові. У ньому закріплено нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму грошей векселедержателеві (кредиторові). На відміну від простого, перевідний вексель є дорученням векселедавця, адресованим певній особі, здійснити платіж по векселю на користь третьої особи. Найчастіше вексель застосовується для проведення таких операцій. Вони можуть бути проілюстровані на прикладі наступної умовної схеми:

У приведеній схемі три операції:

1) ЗАТ "Атом" поставило ВАТ "Енерго" товар на суму 100 тис.грн.. внаслідок чого останнє стало боржником ЗАТ "Атом";

2) ЧП "Лелека" поставило товар ЗАТ "АТОМ" на суму 100 тис.грн.:

3) за поставлений товар ЗАТ "Атом" видає ЧП "Лелека" перевідний вексель, в якому доручає своєму боржникові - ВАТ "Енерго" сплатити 100 тис. гри ЧП "Лелека".

Після того, як ВАТ "Енерго" сплатить по векселю, заборгованість ВАТ "Енерго" перед ЗАТ "Атом" вважатиметься погашеною.

Як видно, використання векселя відкриває широкі можливості для підприємств при використанні його в здійсненні товарних операцій. Але не лише. Існують також податкові і казначейські векселі. У першому випадку векселем можна погасити фактичну недоїмку за податковими платежами, відстрочити майбутній платіж. Передбачається можливість відстрочення від сплати податкових зобов'язань при сплаті, наприклад, податку на додану вартість (ПДВ). Сума, вказана в податковому векселі, включається до складу податкових зобов'язань платника податку в звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому такий вексель вважається погашеним. У наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була позначена в податковому векселі включається до складу податкового кредиту платника податку.

Кабміном України (постанова №1104 від 01.10.97г.) визначені вимоги до порядку видачі податкового векселя. Вказується, зокрема, що такий вексель може бути виданий особою, яка є платником ПДВ, зареєстрована як платник такого податку, внесена до реєстру платників і має індивідуальний кодовий номер, присвоєний їй як платникові ПДВ, тобто векселедавцем податкового векселя може виступати практично будь-який платник ПДВ. Податковий вексель може також виписуватися і на інші податки, зокрема на суму акцизного збору.

Казначейський вексель с одним з видів спеціальних векселів, що набув поширення в Україні (Постанова КМУ від 06.03.v9r. №321, також інструкція Мінфіну №151 від 16.06.99 р.). Ці векселі видаються Головним управлінням Державного казначейства України. Ними регулюється порядок викупу кредиторської і погашення дебіторської заборгованості держави. Юридичні особи, що придбали казначейські векселі, можуть передавати їх в рахунок обов'язкових платежів до державного бюджету, а також передавати їх третім особам. Операції з казначейськими векселями здійснює держпідприємство "Укрспецфін".

Для здійснення викупу кредиторської заборгованості кредитор розпорядника бюджетних коштів емітує перевідний вексель, платником по якому виступає розпорядник бюджетних коштів. Основою для емісії такого векселя є кредиторська заборгованість розпорядника бюджетних коштів, підтверджена реєстром кредиторів державного бюджету. Тобто кредитор бюджетної організації трасує перевідний вексель на розпорядника бюджетними коштами (бюджетну організацію), виступаючи трасантом (векселедавцем) і одночасно векселеотримувачем (ремітентом). Викуп кредиторської заборгованості держави у її кредиторів здійснюється на підставі договору про викуп перевідного векселя, який складається з кредитором безпосередньо "Укрспецфіном" або уповноваженою ним особою. Викуп часто здійснюється на біржових торгах при дотриманні усіх необхідних правил.

В Україні видавати прості і перевідні векселі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Випуск "безтоварних" векселів (тобто векселів без належного матеріального покриття), а також попередня оплата векселем не допускається. Правда, на практиці це положення не застосовується до податкових векселів.

Вексельне законодавство не дає визначення векселя, а лише встановлює перелік необхідних реквізитів. Перерахуємо, що повинен містити, наприклад, перевідний вексель:

1) найменування "вексель", включене в текст документу і виражене на тій мові, на якій цей документ складається;