Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Оскільки багато із стійких токсичних речовин є напівлеткими, то вони можуть переноситися в атмосфері або в газовій формі, або у вигляді твердих частинок. Унаслідок властивого їм низького тиску пари, стійкі органічні забруднювачі мають тенденцію розподілятися головним чином в таких середовищах, що містять органічний вуглець, як ґрунт, опади, біота або аерозолі. Проте їхня леткість часто є досить високою, і тому відбувається їхнє перенесення на великі відстані способом, який названо "ефектом сарани". Це означає, що хімічна речовина, яка захоплена певною органічною фазою, перебуває в ній і не руйнується; потім ця речовина знову викидається до атмосфери, транспортується в ній на невелику відстань і знову захоплюється іншою фазою. Такий процес продовжується до того часу, поки не відбудеться руйнування хімічної речовини. Цей "ефект сарани" дає змогу стійким хімічним речовинам із низьким тиском пари переноситися на великі відстані в місцевості, де їх ніколи не використовували.

Транскордонне перенесення може здійснюватися і по великих водоймищах, у яких хімічні речовини із низькою розчинністю у воді можуть переноситися на великі відстані разом із частинками води і суспендованим осадовим матеріалом. Хімічні речовини, що є добре розчинними у воді, можуть дуже ефективно переноситися в розчинному стані. Внесок до такого переносу вносить і міграція риб. Залежно від того, в якому середовищі переноситься певна хімічна речовина, потенціал дальнього, а отже, транскордонного перенесення цієї речовини визначається її здатністю бути захопленою, а також зумовлюється характеристиками видів навколишнього середовища, у яких (між якими) відбувається перенесення. Саме тому надзвичайно важливим для правильного опису переміщення будь-якої хімічної речовини є створення картини, яка точно відтворює можливі шляхи переносу цієї хімічної речовини. Створення такої картини – складне завдання, оскільки не можна недооцінювати складність навколишнього середовища. На стадії початкового підходу навколишнє середовище можна поділити на основні елементи (компоненти), до числа яких можна включити повітря з аерозолями, воду з водяними часинками, ґрунт, осади, рослини і інші важливі види середовища. Після цього мета зводиться до опису процесів перенесення і побудови повної картини переміщення хімічних речовин у межах досліджуваного регіону.

Приклад процесів переміщення сполук у навколишньому середовищі

Рис. 12.1. Приклад процесів переміщення сполук у навколишньому середовищі

На рис. 12.2 схематично показано, які біологічні процеси визначають долю хімічного продукту в навколишньому середовищі.

Зараз більшість стійких органічних забруднювачів заборонені і не викидаються "первинно" в європейському регіоні. Для появи цих речовин в Північній Європі важливу роль відіграє транскордонне повітряне перенесення. Випадіння стійких органічних забруднювачів із атмосфери у вигляді опадів являє собою важливий шлях потрапляння забруднювачів до водних і наземних екосистем. Холодний

Біологічні процеси, що визначають поведінку хімічних продуктів у навколишньому середовищі

Рис. 12.2. Біологічні процеси, що визначають поведінку хімічних продуктів у навколишньому середовищі

клімат у північній частині регіону може сприяти випадінню стійких органічних забруднювачів. Такі сегменти навколишнього середовища, як рослинність, ґрунт і осади діють як резервуари хімічних речовин. У європейському регіоні забрудненні місця, так звані "гарячі точки", також являють собою значні ємності стійких органічних забруднювачів. Останні можуть повторно викидатися з екосистеми до атмосфери і переноситися як в межах регіону, так і в Арктику (" ефект сарани ").

Схема процесів переносу речовин в екосфері і поблизу неї

Рис. 12.3. Схема процесів переносу речовин в екосфері і поблизу неї

Отже, оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин дає змогу зробити деякі загальні висновки [41]:

• У появі стійких органічних забруднювачів важливу роль відіграє транскордонне перенесення.

• Атмосферні процеси перенесення є важливими механізмами розповсюдження стійких органічних забруднювачів як у водних, так і в наземних екосистемах.

• Факти перенесення на великі відстані в Європі досліджено за допомогою вимірювань і моделей.

• Для оцінки стійких токсичних речовин в європейському регіоні використовується комплексний метод, який об'єднує моніторинг і моделювання. Цей підхід включає до себе створення мережі станцій спостереження, оцінку рівнів забруднення за допомогою моделей і компанії із проведення вимірів в масштабах країни. Під час моделювання важливо визначати акумуляцію забруднень і в інших (окрім атмосфери) компонентах навколишнього середовища. Окрім безпосередньої оцінки рівнів забруднень, результати таких вимірів можна використовувати для перевірки й уточнення моделі.

• Зараз існує багато моделей перенесення стійких токсичних речовин у різні компоненти навколишнього середовища. Ці моделі описують долю стійких токсичних речовин у навколишньому середовищі як у статичному, так і в динамічному режимі. У рамках Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані при оцінці забруднення стійкими токсичними речовинами в регіоні використовується модель EMEP/MSCE (ЕМЕП/МСЦВ) для стійких органічних забруднювачів.

• Модель EMEP/MSCE-POP Європейської програми моніторингу й оцінки (ЕМЕР) – це модель, яка описує процеси в кількох компонентах навколишнього середовища (атмосфері, ґрунті, морській воді, рослинності) і обмін стійкими токсичними речовинами між ними. Її просторовий дозвіл складає 50 • 150 км. Структура моделі із зазначенням середовищ, що розглядаються, подана на рис. 12.4.

Регіони, для яких модель дала великі значення концентрації одного із найбільш небезпечних токсикантів – бензо(а)пірену – у морській воді (до 3 мкг/м3), розташовані в Чорному морі поблизу узбережжя Грузії, Росії та України, у Балтійському морі і в Північному морі біля берегів Бельгії і Германії. Щодо концентрації ВаР у рослинності, то великі значення (понад 10 нг/г) модель дала для Австралії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Грузії, Молдови, Ру-

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин
  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ