Токсичний вплив ксенобіотиків

Транскордонні проблеми токсикології довкілля


Ракотворчий (канцерогенний) вплив


Перша літературна фіксація згадки про участь чинників навколишнього середовища у виникненні новотворів сягає 1775 р., коли П. Потт стверджував про зв'язок між захворюваннями на рак з-поміж англійських каменярів та їхнім ушкодженням з боку саджі. А. Кук у 1933 р. виділив із саджі бензо(а)пірен, один із найсильніших канцерогенних поліциклічних вуглеводнів.

Дією ракотворчою, канцерогенною, тобто такою, що спричиняє появу новотворів, характеризуються різні хімічні речовини, які називаються хімічними канцерогенами. До канцерогенів належать як новосинтезовані сполуки, так і речовини, наявні в навколишньому середовищі віддавна. З-поміж них є також натуральні речовини, що їх виробляють рослини і мікроорганізми. Хімічні канцерогени можна поділити на:

• 1. Новосинтезовані сполуки, канцерогенні особливості яких необхідно досліджувати перед тим, як ці сполуки буде запущено до загального вжитку. Рекомендується, щоб кожна нова сполука, яка відправляється на ринок, була б особливо досліджена in vitro, а також була б перевірена на тваринах. При позитивному результаті цих досліджень необхідно шукати неканцерогенний замінювач цієї субстанції.

• 2. Сполуки, які наявні в навколишньому середовищі і ракотворчі особливості яких невідомі. Канцерогенні особливості цих сполук ідентифіковано на підставі епідеміологічних досліджень. Прикладом таких досліджень може слугувати проведене декілька десятків років тому дослідження з'ясування причин підвищеної захворюваності на новотвори в районі підприємства, що виробляє ароматичні аміни. Підвищена захворюваність на новотвори дала змогу стверджувати про канцерогенні властивості ароматичних амінів.

• 3. Сполуки, ризик зумовленості ракотворчих хвороб яких відомий і які з різних причин не можуть бути усунені з навколишнього середовища. До таких сполук треба зарахувати різноманітні речовини природного походження або також продукти неповного згоряння.

До хімічних сполук, ракотворчі особливості яких добре відомі, належать, наприклад, такі, як поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітроаміни, гетероциклічні ароматичні аміни, альфатоксини, гідразини. Інші приклади, також по відношенню до промислових процесів, подано в табл. 1.1. З-поміж канцерогенних речовин багато з них не виявляє біологічної активності у своїй первинній формі.

Канцерогенний вплив певної речовини в багатьох випадках пов'язаний з її змінами в організмі. У цих змінах беруть участь ензими, наприклад, мікрофлори стравоходу. В організмі утворюються електрофільні похідні, здатні до ковалентного сполучення з нуклеофільними центрами нуклеїнових кислот і білків. У можливості зміни в електрофільний метаболіт, здатний до реагування із дезоксирибонуклеїновою кислотою (ДНК) та з іншими нуклеофільними макрочастками органічних речовин, вбачається сутність хімічного канцерогенезу.

Таблиця 1.1

Оцінка ризику канцерогенного впливу на людей хімічних речовин і промислових процесів (приклади)

№ п/пХімічні сполуки, промисловий процесОцінка ризику для людей
1Альфатоксини2А
2Альдрин3
3Анілін3
4Миш'як і його сполуки1
5Асбест1
6Бензол1
7Бензо(а)пірен2А
8Вінілхлорид1
9Хлороформ2В
10Хром і його сполуки1
11ДДТ2В
12Діельдрин3
13Кадмій і його сполуки2В
141-нафтиламін3
15Гематит (підземні шахти, що зазнали впливу радію)1
16Хлорфенол (професійне ушкодження)3
17Поліхлорбіфеніл2В
18Шкіряне виробництво3
19Виробництво меблів1
20Виробництво взуття1
21Виробництво паперу3
22Стирол3
23Тетрахлорвуглець2В
24Хлортолуол2В
Примітки: · "1" – при оцінці ризику означає підтверджений епідеміологічне зв'язок між реакцією і хворобою; "2А" – значна вірогідність прояву ракотворчого впливу; · "2В" – менша вірогідність прояву ракотворчого впливу; · "3" – речовина з дуже незначною вірогідністю прояву ракотворчого впливу.

У наш час приймається, що кожна хімічна сполука, яка має здатність до творення адукту з нуклеїновими кислотами, є потенційним канцерогеном. Отже, канцерогенна дія полягає в ковалентному зв'язку активної форми ксенобіотику з нуклеофільним фрагментом ДНК, наприклад, з азотними основами. Продукт такої адукції (для спрощення подано тільки зображення молекули однієї з основ: гуаніну) з канцерогенним бензо(а)піреном репрезентовано на рис. 1.3.

Хімічна структура адукту метаболіту бензо(а)пірену з гуаніном

Рис. 1.3. Хімічна структура адукту метаболіту бензо(а)пірену з гуаніном

Новостворений адукт порушує закономірне поєднання засад, що доповнюють одна одну, наприклад, аденіну і тиміну або гуаніну і цитозину, тим самим унеможливлюючи закономірне протікання реплікації ДНК. Унаслідок цього послідовність основ залишиться погано повтореною або невідповідний нуклеотид буде вміщено до генетичної низки. Іншими словами, порушення послідовності основ призводить до синтезу білку із зміненою послідовністю амінокислот, що спричиняє його неправильне функціонування.

Варто зауважити, що процес появи новотворів може протікати під впливом двох різних сполук, поданих одна за одною. Перша з них виконує роль ініціатора, що зумовлює метаболічні процеси, друга – роль прискорювача, або сполуки, що спричиняє власне процес новоутворення. Прискорювач починає діяти тільки після потрапляння до організму ініціатора.

Наступний розділ:

Мутагенний вплив


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичний вплив ксенобіотиків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків
  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ