Біоіндикація в прісноводних екосистемах

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Основними методологічними прийомами, які використовуються при контролі якості природних вод континентів, є хімічний аналіз і біоіндикація. У комплексі вони утворюють основу екологічного моніторингу. Біоіндикація дає результати, що радикально відрізняються від результатів хімічних аналізів. Реакції, які виявляються під час біомоніторингу, показують відгук живих організмів на комбінований вплив токсикантів, що потрапили до екосистеми. Цей вплив не можна оцінити за результатами хімічного аналізу. Біоіндикація дає інформацію про стан водної екосистеми загалом, оскільки вона відображає рівень забрудненості екотоксикантами-ксенобіотиками й органічними речовинами, що легко окислюються (сапробність), ступінь трофності водоймища.

Протягом останніх десятиліть відбувалося швидке накопичення даних про розподіл, шляхи міграції і вплив екотоксикантів на біоту прісноводних водоймищ. При розробці методів контролю якості прісноводних екосистем значна увага приділяється пошуку придатних біоіндикаторів забруднення і стану. Зокрема, було виявлено низку видів водних рослин, за якими можна робити висновок про вміст у водоймищах сполук важких металів. Проте з огляду на те, що мікроелементний склад рослин сильно залежить від місцевих, дуже змінних геохімічних особливостей і деяких інших умов зростання, індикація ступеня антропогенного забруднення з їхньою допомогою буває ускладненою. Немаловажним є те, що коефіцієнти біоконцентрування Bcf для рослин, як правило, є відносно невеликими. Тому перспективнішою вважається біоіндикація за допомогою тварин.

На користь цього висновку свідчать такі обставини:

• 1) тварини утворюють найбільш різноманітні екологічні зв'язки і перебувають на більш високих трофічних рівнях екосистем, що визначає високий ступінь біомагніфікації низки екотокикантів;

• 2) вони є найбільш чутливими до біологічної дії екотоксикантів, а механізми дії останніх часто виявляються спільними для ряду класів тварин;

• 3) тварини-монітори, які активно переміщуються в екосистемах, на відміну від рослин, дають найбільш інтегровану оцінку забруднення середовища їхнього життя, яка не залежить від вузьколокальних геохімічних особливостей окремих абіотичних елементів екосистем;

• 4) тварини мають велику (порівняно з водними рослинами) тривалість життєвого циклу, що дає змогу отримати інтегровану також і за часом характеристику забруднення.

Таблиця 11.3

Коефіцієнти біоконцентрування (Bcf) (відносно води) деяких важких металів представниками різних груп гідробіонтів [35]

ВидКоефіціент біоконцентрування
FeMnZnCuPBHgCr
Черевоногі молюски: Limnaea stagnalis L11800-; 6780010100-; 134008300-; 138001300-; 27001100-; 25001000-; 600010-500
L lagotis Schrank14100-; 642007000-; 118008900-; 212001600-; 4700--28-500
Двостулкові молюски: Sphaerium corneum L30400-; 583001000-; 64006000-; 7600500-; 15002400-; 188001300-; 470015-300
Pisidium inflatum Muhlfeld in Porro15300-; 100000600-; 340005800-; 70003500-; 140002700-; 180001300-; 600011-350
П'явка · Haemopis sanguisuga L560-; 200020500-; 288003300-; 4300650-; 85002000-; 50008-1000
Ракоподібні Asellus aquaticus L--17600-; 1980019200-; 214001500-; 105002000-; 6500-
Комахи: Хижий клоп500-; 10001700-; 50001200-; 4400860-; 2800600-; 47001400-; 67002-300
llyocoris ciioides L личинки імаго1500-; 20002400-; 55003000-; 85001100-; 3500550-; 85001800-; 330010-100
Хижий жук · Acilius canaliculats Nic., імаго4300-; 313001800-; 230003100-; 16800700-; 2900300-; 65002300-; 450017-670
Dytiscus marginalis L.3000-; 225000700-; 97004000-; 13700510-; 1200180-; 23002000-6; 0007-500
личинки імаго2400-; 200001300-; 161001100-; 13000400-; 2600250-; 45002000-; 33007-1500
Ручейник Hydropsyche angustipennis Curtis, личинки20000-; 137500-3100-; 10100-130-60; 01400-; 270040-330
Поденка Heptagenia flava Rostock, личинка9200-; 118001900-; 107009200-; 16500800-; 1400150-90; 0600-; 2000-
Веснянка Nemoura cine- ria Retz.17700-; 1400001500-; 1570011700-; 156003500-; 13500180-; 25001800-; 23007-330
Бабка Sympetrum sanguineum O.F. Muller2800-; 7800500-55; 06000-; 7600670-; 1400750-; 15002000-; 30003-350
личинки імаго3300-; 5000-2900-; 4600280-; 1000240-75; 01800-; 200045-200

Риби, що ведуть осілий спосіб життя (непрохідні), також можуть виступати як біоіндикатори забруднення. Зокрема фінськими вченими для моніторингу забруднення озер і водоймищ метильованими формами ртуті використовувалась щука.

Верхні трофічні рівні у водних екосистемах займають не тільки хижі риби, але й рибоїдні птахи. Вже давно було з'ясовано, що для птахів, які харчуються рибою із забруднених ДДТ водоймищ, коефіцієнт біонакопичення сягає 500000. Дуже високими можуть бути рівні концентрування птахами важких металів і радіонуклідів, особливо радіоактивних ізотопів елементів-органогенів. Наприклад, ізотопи 32Р і ШІ, що їх отримують штучно, потрапили до річки Колумбія (США). Концентрація першого з них у воді знаходилася на рівні 30 нг/л, але його вміст у жовтку яєць водоплавних птахів сягав 6 мг/г, тобто коефіцієнт біоконцентрації 32Р склав близько 9 • 106.

Наведені приклади говорять про те, що, в принципі, птахи можуть слугувати біоіндикаторами забруднення. Проте вибір з-поміж них індикаторних видів ускладнюється тим, що крупні птахи, як правило, є рідкісними і мають значні за площею індивідуальні площадки для лову. Крім того, вони є малоплодючими, а міграції та кочування роблять їхній контакт із локально забрудненою територією періодичним або короткотривалим. Проте багато птахів все ж таки можуть використовуватися в біоіндикації, оскільки обмін речовин у них настільки інтенсивний, що навіть за короткий час в їхніх організмах можуть акумулюватися значні кількості екотоксикантів.

Наступний розділ:

Морські екосистеми


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біоіндикація в прісноводних екосистемах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах
  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ