Фреони

Транскордонні проблеми токсикології довкілля


Визначення і властивості


Хлорпохідні метану і етену, в яких всі атоми водню заміщено атомами хлору і фенолу, окреслюються назвою фреони. Хлорпохідні метану і етену, які додатково містять атоми брому, називаються галонами. Хлорпохідні, які використовуються в холодильній справі, додатково позначаються літерою R (англ, refrigercant – сполука, що охолоджує). У фаховій літературі замість описових назв використовуються буквено-цифрові абревіатури, які відображають склад сполуки (Cl, F, Br, а також кількість окремих складових. Наприклад, CFC-11 означає CC13F. Літери-символи CFC означають хлорфторвуглеводень (англ, chlorofluorocarbon), остання цифра відповідає кількості атомів фтору. Інші приклади подано в табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Характеристика деяких хлорвуглеводнів за Щепанец-Ценцяк [24]

СполукаВідносний потенціал знищення озонуСередній час перебування в атмосфері (роки)
Хімічна формулаТорговельний символ
CCl3FCFC-11165
CCl2F2CFC-120,9120
CH2F2HFC-3208
C2Cl3F3CFC-1130,990
C2ClF3CFC-1150,5400
CBrF3H-130110110
C2HCl2F3HCFC-1230,022

З огляду на свої фізико-хімічні властивості (нетоксичні, негорючі, невибухові, хімічно нейтральні, термічно дуже стійкі) фреони віднайшли широке застосування. Вони використовуються як охолоджувальне середовище в холодильному і акліматизаційному устаткуванні, як гази, що виштовхують косметичні і фармацевтичні засоби з аерозольних ємностей. Фреони використовуються при виробництві поліуретанових пінок та ізолюючих матеріалів. Деякі фреони застосовуються як розчинники. Сполуки, що містять бром, входять до складу засобів тушіння пожарів. Галони також використовуються як присадки до палива, що запобігають стукові.


Фреони та атмосферний озон


Способи використання фреонів, наприклад, аерозолі, засоби для тушіння пожарів, полегшують їхнє виділення до атмосфери (завдяки леткості). З огляду на свою хімічну інертність у найнижчому про

шарку атмосфери (тропосфері), фреони не вступають до жодних реакцій. Перебуваючи в ній довго, навіть десятки років (табл. 4.6), вони з часом проникають до стратосфери. У стратосфері молекули фреонів адсорбують випромінювання з довжиною хвилі менше ніж 220 нм. Це високоенергетичне ультрафіолетове випромінювання не доходить до тропосфери, оскільки адсорбується киснем та озоном у нижчій частині стратосфери. Отже, фотохімічні реакції розпочинаються тільки у стратосфері. Збуджена після адсорбції випромінювання молекула фреону зазнає фотохімічних змін. Розпочинаються вони із розірвання її найслабшого зв'язку, тобто зв'язку С-С1:

(a)

Вільний атом хлору є дуже хімічно активним, він може атакувати озон, розкладаючи його:

(b)

(c)

Оксид хлору вступає в реакцію з вільним атомом кисню:

(d)

звільняючи радикал Сl•, який замикає цикл, знову беручи участь у реакції розкладу озону (b). До циклу реакцій (b-d) включаються інші слідові складові атмосфери, наприклад, оксиди азоту, додатково його ускладнюючи. Унаслідок вищенаведених реакцій концентрація озону в стратосфері зменшується. Окремі фреони з різною продуктивністю зазнають реакції творення хлоррадикалів (а).

До кількісного опису цієї продуктивності стосується так званий відносний потенціал знищення озону. Він визначається як відношення кількості озону, знищеного внаслідок тривалої емісії даного фреону, до кількості, знищеної внаслідок тривалої емісії таких самих кількостей трихлорфторметану CC13F (табл. 4.6). Знищення озону стратосфери спричиняє творення озонових дір, тобто просторів із зменшеною концентрацією озону. Зниження концентрації озону в нижньому прошарку стратосфери збільшує можливості емісій випромінювання з λ < 220 нм, що є небезпечним для живих організмів, які населяють Землю.

Зниження концентрацій озону на 10 %, на думку фахівців з Агенції охорони навколишнього середовища США, буде причиною додаткових 2 млн захворювань на рак шкіри протягом року в масштабі цілої людської популяції. Варто підкреслити, що ультрафіолетове випромінювання, що доходить до поверхні Землі, діє деструктивно на пластмасу, на фарби, нищить листя рослин.

Можливість зниження концентрації озону стратосфери і його наслідки зумовили пожвавлення міжнародної діяльності: у 1985 р. підписано Віденську конвенцію про охорону озонового прошарку. Віденська конвенція, державою-учасницею якої Польща є від 1990 р., зобов'язує до:

• впровадження моніторингу озонового прошарку й обміну інформацією з метою визначення впливу антропогенної діяльності на стан озонового прошарку та її наслідки для здоров'я людей і для навколишнього середовища;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фреони“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони
  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ