Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Фізичний стан людини і її поведінка залежать від багатьох факторів. Серед них: хімічний склад і фізичні параметри атмосфери. Під дією забруднювачів повітря змінюються нормальні зв'язки між біохімічним процесом і поведінкою людини. В основі вивчення живих організмів лежить гіпотеза про те, що поведінка людини визначена генетично. У процесі життя людина набуває інших ознак поведінки. Основною причиною зміни поведінки є нейрохімічні процеси, що протікають у нервовій системі. Хімічні речовини повітря змінюють перебіг цих процесів, у результаті змінюється поведінка людини. Процес взаємозв'язку між біохімічними процесами і здатністю організму реагувати на забруднювачі атмосфери дуже важливий, оскільки він визначає стійкість до захворювань і здатність виживати. Чутливість до змін хімічного середовища визначається через граничне значення хімічного компонента, до якого поведінка людини коливається в межах природних параметрів. При підвищенні цього граничного значення спостерігається зміна поведінки чи поява таких реакції, що порушують параметри поведінки. Пристосування до певних змін якого-небудь компонента повітря призводить до послаблення пристосування до інших компонентів. Існують так звані екологічні пастки, викликані процесами пристосування. Наприклад, токсична дія оксиду вуглецю СО виявляється при концентрації 1000 млн-1 втратою свідомості через одну годину, через чотири години – смертю. Дослідження показали, що навіть дуже малі кількості СО, що утворюють 2-5 % карбоксигемоглобіну в крові, викликають порушення поведінки людини, не відчутні для самого потерпілого.

Другим прикладом такої екологічної пастки може слугувати пестицид дізопропілфторофосфат (ДФФ), який при дуже низьких концентраціях викликає порушення поведінки: порушується риторика, рефлекси, гальмуються процеси засвоєння знань.

Встановлення величини граничного значення вмісту хімічного компонента повітря, що не викликає зміни поведінки і здоров'я людини – це трудомісткий, довготривалий, але дуже важливий етап роботи.

Саме на підставі таких даних розробляються граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі. До шкідливих речовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія яких на біологічні системи може привести до негативних наслідків.

Граничнодопустима концентрація – це норматив, що встановлює концентрацію шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря, які при дії на організм протягом певного проміжку часу, практично не впливає на здоров'я людини і не викликає негативних наслідків у нащадків. Вимірюється ГДК в мг/м3 або в мкг/м3.

Оскільки діяльність і проживання людини охоплює три територіальні зони: робоче місце, санітарно-захисна зона виробництва, населений пункт, то і величина граничнодопустимої концентрації унормовується окремо для кожної зони.

Граничнодопустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДКРЗ) – концентрація, яка при щоденній (окрім вихідних) роботі протягом 8 год (не більше 40 год на тиждень) під час усього робочого стажу не повинна викликати захворювання чи відхилення в стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень, у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного або майбутнього поколінь.

Робочою зоною вважається простір висотою до 2 метрів над рівнем підлоги чи площадки, на яких працює людина.

Робоче місце працюючого – це місце, на якому працюючий перебуває більшу частину свого робочого часу (більш 50 % або 2 год безперервно), це вся робоча зона при роботі в різних її пунктах.

Для населених пунктів встановлюються два нормативи граничнодопустимої концентрації:

Максимально-разова гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі населених пунктів (ГДКМР) – концентрація речовини в повітрі населених пунктів, що не викликає при вдиханні протягом 20 хвилин рефлекторних реакцій в організмі людини;

Граничнодопустима концентрація середньо добова (ГДКСД) – це концентрація шкідливої речовини в повітрі населених пунктів, яка не повинна здійснювати прямий чи опосередкований вплив на людину при необмежено довгому вдиханні.

Таблиця 12.4

Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі (мг/м3) [38]

РечовинаГДКР.З.ГДКС.Д.ГДКМ.Р.
Аміак200,040,2
Бензол50,11,5
Діоксид азоту50,040,085
Діоксид сірки · –100,050,5
Оксид вуглецю2035
Метаналь0,50,0120,055
Хлористий водень50,20,2

В Україні встановлено ГДК більше ніж для 500 речовин.

Граничнодопустимі концентрації можуть використовуватись як норматив для оцінки стану атмосфери лише у випадку наявності однієї шкідливої речовини. Проте на практиці в атмосфері одночасно знаходяться декілька шкідливих речовин. У цьому випадку використовують комплексний показник забруднення атмосфери, який враховує вплив на стан атмосфери всіх шкідливих факторів:

де: – одиничний індекс забруднення для і-тої речовини;

- середня концентрація і-тої речовини;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери
  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ