Одиниці випромінювання

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Радіоактивність визначається в одиницях активності, що окреслюють кількість виділеного випромінювання, а також в одиницях, що описують кількість адсорбованої енергії. В останньому випадку йдеться про одиниці дози випромінювання.

Традиційно одиницею активності був кюрі (Сі), що визначає активність виділення 1 г рада за одиницю часу. У системі СІ одиницею активності є бекерель (Bq), що відповідає активності джерела випромінювання, в якому за 1 сек відбувається 1 радіоактивний розпад.

Кількість адсорбованого випромінювання, тобто поглинутої дози, вимірюється одиницею, яка називається радом, і визначається як доза енергії, що дорівнює 100 ергам і поглинута 1 г речовини, яка зазнала впливу випромінювання. У системі SI одиницею поглинутої дози є грей (Gy). Говоримо про те, що 1 кг матерії поглинув дозу 1 Gy, якщо енергія, яка виділяється разом з ним, складає 1 Дж (джоуль). Одиницею експозиційної дози, що описує величину електричного заряду, індукованого з матерії, є рентген. 1 рентген відповідає електричному заряду 0,58 К (кулона), індукованому в 1 кг матерії.

До оцінки загрози іонізуючого випромінювання має відношення поняття біологічного еквівалента дози, який кількісно дорівнює поглинутій енергії випромінювання, що вона вимірюється в греях, помноженій на коефіцієнт, який окреслює якість випромінювання. Одиницею біологічного еквівалента, яка використовується зараз, є зіверт (раніше рем):

де: q = 1 для випромінювання у; q = 1-1,7 для випромінювання β; q = 10 для нейтрону; q = 20 для випромінювання а.

Співвідношення між вищенаведеними одиницями і зв'язок з тими, що вживалися раніше, відображено в табл. 7.5.

Таблиця 7.5

Одиниці іонізуючого випромінювання

ВеличинаВимірювання СНазва SIСиволЗв'язок зі старою одиницею
активність1/секбекерельBq1 Bq = 2,7 • 10-11 Сі
дозаДж/кггрейGy1 Gy = 100 рад
еквівалент дозиДж/кгзівертSv1 Sv = 100 рем
експозиційна дозаС/ку–1 С/кг = 387,6 R

Наступний розділ:

Джерела випромінювання


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Одиниці випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання
  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ