Транскордонні переноси "брудної дюжини"

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Останнім часом увагу спільноти й екологів привертає група стійких органічних забруднювачів (англ, persistent organic pollutants). Багато з них були відомі вже давно, багато з них широко застосовувалися в народному господарстві більшості країн. Усі ці сполуки належать до класу хлорованих органічних сполук.

Більшість сполук такого типу зберігається в навколишньому середовищі десятки і навіть сотні років. Деякі акумулюються в тканинах живих організмів, збільшуючи концентрацію залежно від просування за харчовим ланцюгом. Хлорорганіка зараз присутня в організмах усіх людей. Так, в тканинах мешканців Північної Америки було знайдено 177 хлорованих органічних сполук. Відомо, що хлоровані органічні сполуки часто дуже токсичні навіть у незначних концентраціях, їхня дія виявляється в розладі репродуктивної і гормональної систем, у генетичних мутаціях, появі природжених дефектів, порушені розвитку, зниженні імунного статусу, а також у виникненні різних ракових і інших захворювань органів і тканин людини.

Від всіх інших токсичних забруднювачів хлоровані органічні сполуки відрізняються набагато більшою стійкістю і здатністю до біоакумуляції; до того ж вони утворюються при роботі понад половини всіх хімічних і інших промислових виробництв.

Особлива увага до хлорованих органічних забруднювачів останнім часом зумовлена тим, що, як було з'ясовано, стійкі органічні забруднювачі почали знаходити в таких місцях, де немає жодних промислових виробництв і взагалі ніякої людської діяльності, наприклад в Арктиці. Окрім того, було встановлено, що ці сполуки здійснюють надзвичайно шкідливий вплив на організм людини, ссавців птахів, риб інших живих істот.

Усе це спричинило активізацію неурядових організацій в багатьох країнах світу і супроводжувалось проведенням низки зустрічей і симпозіумів. Розпочалося все із зустрічей представників США, Канади, Японії і низки європейських країн, на яких обговорювалися проблеми кислотних дощів. На цих зустрічах у 1994 р. була порушена проблема тих поширених скрізь стійких органічних забруднювачів, на які насамперед варто звернути увагу. Цей список охоплював такі речовини: 1) поліхлорбіфеніли (ПХБ, РСВ); 2) поліхлордибензодіоксини (ПХДД, PCDD); 3) поліхлордібензофурани (ПХДФ, PCDF); 4) алдрин; 5) діелдрин; 6) діхлордіфенілтрихлоретан (ДДТ); 7) ендрин; 8) хлордан; 9) гексахлорбензол (ГХБ, НСВ); 10) мірекс; 11) токсафен; 12) гептахлор. Були також визначені механізми і формальні дії, необхідні для включення інших забруднювачів до цього списку.

У травні 1995 р. Координаційна рада екологічних програм при ООН (UNEPGC) у своєму рішенні запропонувала Міжурядовому форуму з хімічної безпеки і неурядовим організаціям при ООН об'єднати всю інформацію про "брудну дюжину" забруднювачів і особливо про їхній вплив на здоров'я людини, на тварин і рослин, а також вивчити шляхи поширення цих речовин, їхнє виробництво і використання та сприяти зменшенню або припиненню їхнього поширення, використовуючи альтернативні технології.

Із 12 речовин, що їх вміщено до списку стійких органічних забруднювачів, в 1960-1970-ті pp. багато використовувались як пестициди для боротьби із різноманітними шкідниками сільськогосподарських культур. У різних країнах вони вироблялися під різними назвами, іноді це були окремі сполуки, іноді суміші різноманітних речовин. По мірі появи даних про шкідливий вплив цих речовин на здоров'я людини і навколишню природу в 1970-1980-ті pp. в багатьох країнах було введено заборону на їхнє виробництво і використання. Проте з огляду на надзвичайну стійкість цих сполук, їхню здатність накопичуватися в жирових тканинах людини, тварин, птахів і риб їхній небезпечний вплив на навколишнє середовище виявляється і до цього часу.

У табл. 12.7 наведені ГДК цих сполук у повітрі, воді, ґрунті, максимально допустимий рівень вмісту або гранична залишкова концентрація їх в деяких продуктах харчування. Подано також середню смертельну дозу препарату для тварин ЛД50, при якій вмирають 50 % піддослідних тварин, і концентрація препарату СК50, при якій вмирають 50 % піддослідних організмів при заданій експозиції в парах або розчинах.

Таблиця 12.7

Гранично допустимі концентрації (ГДК), допустимі залишкові концентрації (ДЗК), максимально допустимі рівні вмісту (МДР) і токсичність (ЛД50 і СК50) для стійких отруйних забруднювачів (СОЗ) – відсутність даних у таблиці відображає їхню відсутність в офіційних довідниках [14]

НазваГДК, МДР, ДЗКЛД50, СК50
АлдринУ воді – 0,002 мг/л
ГХБУ повітрі робочої зони – 0,9 мг/м3. · У воді санітарно-побутового використання – 0,001 мг/л. · У ґрунті – 0,03 мг/кг. · МДР у зерні пшениці – 0,01 мг/кг.Для щурів -10000 мг/кг
ГептахлорУ повітрі робочої зони – 0,01 мг/м3. · У воді – 0,001 мг/л. · У ґрунті – 0,05 мг/кг. · ДЗК у харчових оліях – 0,02-0,025 мг/кг, в інших продуктах є неприпустимим.Миші – 8,2 мг/кг, щури -147-220 мг/кг. · СК50 для риб -0,008-0,019 мг/л.
ДДТУ повітрі робочої зони – 0,1 мг/м3. · В атмосферному повітрі – 0,005 мг/м3. · У ґрунті – 0,1 мг/кг. · У воді – 0,002 мг/л. · МДР, мг/кг: · картопля, овочі -0,1; · м'ясо, яйці, зерно хлібних злаків – 0,02; · молоко – 0,05;риба – 0,2-0,3; · рослинне масло – 0,25.Для щурів -113 мг/кг. · СК50 до для різних риб -2,1 -27 мгк/л (96 год).
Діоксин (2,3,7,8- ТХДД)Мінімальна діюча доза 0,5-1 мкг/кг. · Допустима добова доза -10 пг/кг/день. · ГДК (в токсичному еквіваленті):вода – 20 пг/л; м'ясо і м'ясопродукти – 3,3 нг/кг жиру або 0,9 нг/кг їстівної частини; · риба і рибні продукти – 88 нг/кг жиру або 11 нг/кг їстівної частини; · молоко і молочні продукти – 5,2 нг/кг жиру; · атмосферне повітря – 0,5 пг/м3; · донні осади (відкладення) – 9 нг/кг. · Орієнтаційні безпечні рівні впливу отрут в ґрунті – 0,33 нг/кг.Середня летальна доза при і одноразовому потраплянні до організму – 70 мкг/кнг.
Діелдрин
Мірекс
ЕндринДля щурів – 7,5-17 мг/кг. CK50 для блакитного карпа – 0,8 мгк/л(96 год)
ПХБУ повітрі робочої зони: · США – 10 мг/м3, · Росія – 1 мг/м3. · У воді – 0,5-2,5 нг/л. · У ґрунті – 0,1 мг/кг. · У рибі – 5 мкг/г сирої маси. · У молоці -1,5 мг/кг жиру.
ТоксафенУ повітрі робочої зони – 0,2 мг/м3. · У воді – 0,002 мг/л. · У ґрунті – 0,5 мг/кг. · МДР у цукровому буряку – 0,1 мг/кг, ДЛЯ ІНШИХ ; · продуктів є недопустимим.Для мишей і щурів -45-90 мг/кг. · CK50 Для Риб – 0,002-0,009 мг/л (96 год)
ХлорданДля щурів -457-590 мг/кг. · Для перепела – 83 мг/кг. · СКМ для райдужної форелі – 0,09 мг/л (96 годин), для дафній – 0,59 мг/л (48 год).

Наступний розділ:

Глобальний смог над Землею


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транскордонні переноси "брудної дюжини"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"
  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ