Токсичність кадмію і його сполук

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Кадмій потрапляє до організму людини через дихальний апарат, або через апарат травлення. Він належить до елементів, для яких коренева система рослин не становить ніякої перешкоди. Окрім того, деякі рослини, наприклад, тютюн, акумулюють його в листях. Особи, що палять, або перебувають з тими, хто палить, в одному приміщенні, зазнають негативного впливу аерозолю, який місить кадмій у кількості 0,1÷0,2 мг на кожну випалену цигарку. Ресорбція кадмію і його сполук з дихального апарату є досить високою і сягає навіть 40 %. Значно менші кількості кадмію потрапляють через систему травлення – близько 6 %. Ресорбція може зазнати підвищення за умови низького вмісту в раціоні сполук кальцію і заліза. Кадмій порушує метаболізм білку, обмежує засвоєння заліза, збільшує видалення кальцію. Вищезазначений вплив зумовлений здатністю кадмію до витиснення цинку і міді із сполук з металотіонеїном – білком, що містить ЗО % цистеїну, з групами -SH якого кадмій утворює дуже стійкі сполуки. Легкість заміщення цинку випливає з більшої тривалості гідрат-іону [Cd(H2O4)]2+ порівняно з [Zn(H2O4)]2+. Ця різниця міцності гідрат-іонів, а також сильна подібність до сірки спричиняє той факт, що кадмій сполучається з групами -SH ензимів сильніше, ніж цинк. Унаслідок цього металотіонеїн може містити навіть 11% вагових кадмію. Кадмій в організмі людини зазнає біоакумуляції з періодом піврозпаду, що триває 20-30 років (за іншими даними – 40 років). Звідси випливає також обмеження вмісту кадмію в раціоні – відповідно до ВОЗ цей вміст не повинен перевищувати 0,4÷0,5 мг. Норма ВОЗ наближена до вмісту цього елементу в нормальному раціоні (0,2÷0,4 мг/тиждень).

Специфічною рисою токсикології кадмію є запізнений прояв симптомів отруєння, що стосується як отруєння гострого, так і хронічного. Прояви гострого отруєння шляхом інгаляції димів кадмію (коротке дихання, слабкість, гарячка і навіть недостатність дихання) з'являються навіть через 24 години після контактування з токсином, що дуже ускладнює діагностику. Інгаляція сполук кадмію з концентрацією 5 мг/м3 протягом 8 годин може стати причиною смерті. Отруєння, спричинені димами кадмію проявляються емфіземами легенів та ушкодженнями нирок (білкова сечовина).

Докладне дослідження симптомів хронічного отруєння сполуками кадмію, що потрапляють до раціону, було зумовлено екологічною катастрофою в Японії, що її викликало споживання рису, який був уражений кадмієм. Відома в літературі хвороба itai-itai, окрім ураження нирок виявляється в розм'якшенні кісток (остеомаляція) та в зростанні їхньої ламкості (остеопороз). У хворих людей спостерігається порушення метаболізму кальцію, фосфору, вітаміну D, а також цукрова сечовина.

Епідеміологічні дослідження робітників, які працюють у виробництві з переробки кадмію, виявляли збільшений прояв захворювань на рак, зокрема на рак простати.

Допустимі концентрації кадмію

Вміст кадмію в повітрі, що його називають середньорічною концентрацією, за польськими стандартами не може перевищувати 0,01 µг/м3. У питній воді допустимою є концентрація кадмію не більша ніж 0,005 µг/м3. У стокових водах, призначених для сільськогосподарського використання, нормою є вміст цього елементу на рівні 10 мг/кг s.m.

Таблиця 2.18

ГДК для кадмію, що діють на теренах СНД за С.С. Юфітом [14]

У воді питних · і культурно-побутових водоймищ, мг/л:0,01цукор-пісок0,005
молоко0,03
масло вершкове0,03
У продуктах харчування (вибірково), мг/кг:масло рослинне0,05
овочі0,03
зернові і зернобобові0,1м'ясо0,05
хліб0,05риба0,2
сіль0,1чай1,0

Наступний розділ:

Хром


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність кадмію і його сполук“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук
  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ