Токсичність

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Ртуть і її сполуки поглинаються через дихальний апарат, шкіру і стравохід. З огляду на різноманітний механізм дії можна відокремити токсикологію випарувань ртуті, токсикологію її неорганічних солей, а також токсикологію органічних сполук.

Випарування ртуті легко поглинаються альвеолами легенів. Адсорбована форма виявляє високу спорідненість до тканини мозку. Через плаценту проникає до плоду. Ртуть, яка потрапила до організму у вигляді випарувань, досить довго утримується в ньому. Час, необхідний для усунення половини адсорбованої дози, складає навіть декілька місяців. При гострому отруєнні випаруваннями ртуті виявляються запалення легенів і порушення центральної нервової системи (збуджена вразливість). Тривалі (хронічні) отруєння також супроводжуються порушеннями центральної нервової системи, які виявляються в дрижанні кінцівок, змінах особистості, станах депресії, а у важких випадках – у галюцинаціях. Концентрації випарувань ртуті до кількох мг/м3, що діють протягом кількох годин, зумовлюють симптоми гострого отруєння. Довготривалий вплив при концентраціях близько 0,1 мг/м3 спричиняє симптоми, що є характерними для хронічного отруєння.

Отруєння неорганічними солями (Hg2+) насамперед наступає після їхнього потрапляння через рот. При більших дозах іони Hg негативно впливають на систему травлення. Відносно повільно (8 % дози протягом 5 годин) солі ртуті проникають через шкіру. Іон Hg2+ після поглинання пов'язується з сульфгідрильними групами білків плазми або гемоглобіну. Не проникає ані до мозку, ані через плаценту. Відкладається в нирках і печінці, звідки поступово видаляється. Гострі отруєння супроводжуються такими симптомами, як болі шлунку, блювотиння, пронос, а пізніше – ушкодження нирок. Летальна доза складає близько 1 г. При хімічних отруєннях доходить до ушкодження нирок. Зовнішніми проявами отруєння тоді є такі, як набряки рук і ніг, висипання, іноді випадіння волосся.

З-поміж органічних сполук найбільше значення мають ті сполуки, що є стійкими щодо біохімічної деградації, – метилртутні й етил- ртутні сполуки. Оскільки вони є дуже леткими, отруєння ними наступає через дихальні шляхи і через шкіру. Іони CH3Hg+, C2H5Hg+ легко сполучаються з групами -SH білків, амінокислот та еритроцитів у крові. Зв'язок "Hg – сульфгідрильна група – білок" є дуже міцним. Алкілртутні сполуки проникають до волосся і через плаценту – до плоду. З організму видаляються протягом півперіоду близько 70 днів через печінку із жовчю до калу. Внутрішньоутробне отруєння (через плаценту) супроводжується дуже значними змінами в розвиткові мозку, які спричиняють зменшення кількості нейтронів, а в подальшому – різноманітні розумові відхилення. Після народження найпершими симптомами отруєння у немовляти є порушення чутливості в кінцівках, порушення координації рухів, порушення зору і слуху•

Органічні сполуки ртуті, в основному метилртуть, проникають до крові, акумулюються в еритроцитах й особливо в мозку. Півперіод біологічного розпаду складає 70 днів, але іноді сягає 190 днів і більше. Метилртуть може стати причиною як переднатальних, так і постнатальних отруєнь. Потрапивши до грудного молока, вона може викликати в немовлят параліч мозку, втрату чутливості кінцівок, язика. При сильних отруєннях уражається центральна нервова система, що призводить до атаксії, судорог, порушень мовлення, сліпоти, втрати слуху і навіть до смерті.

Концентрація ртуті в крові є точним показником вмісту метил- ртуті в організмі. Доведено, що поліхлоровані біфеніли (ПХБ) є синергетиками по відношенню до метилртуті, тобто їхній загальний токсичний ефект є більшим, ніж сума двох ефектів, викликаних кожною речовиною окремо.

Допустимі концентрації ртуті

Зважаючи на вищерозглянуті властивості і токсичність ртуті, її присутність у різних елементах навколишнього середовища є точно нормованою. За польськими стандартами у питній воді вміст ртуті не може перевищувати 1 рг/дм3, у ґрунті допустимим є вміст ртуті, що не перевищує 2 ppm, у повітрі – 0,04 рг/м3. Вміст 50 ppb приймається за допустимий для рослин, які уживаються як їжа, у той час як денна доза ртуті, що вона приймається разом із продуктами харчування, не повинна перевищувати 20 рг.

Летальна доза солей двовалентної ртуті складає близько 1 г. Ураження нирок спостерігається при вмісті в них ртуті 10-70 мг/кг.

Таблиця 2.16

ГДК для ртуті, що діють на теренах СНД за С.С. Юфітом [14]

Якщо концентрація ртуті в атмосфері регіону дорівнює гранично допустимій концентрації (90,3 мкг/м3), то η концентрація у водоймищах тільки за рахунок атмосферних опадів на ґрунті з наступним змивом сягатиме 15 мкг/л (при гранично допустимій концентрації для питної води 5 мкг/л). Прийняті в більшості країн граничні величини вмісту ртуті в рибній продукції досягаються вже при її концентрації у воді 0,5 мкг/л. Отже, концентрація ртуті може в 30 разів перевищувати норми вмісту цього токсиканту в рибі.

Наступний розділ:

Свинець


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність
  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ