Токсичність діоксинів

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Токсичність сполук з групи діоксинів і фуранів значно різниться. Вона залежить від кількості і місця находження атомів хлору (рис. 4.1). Найбільш токсичні сполуки містять 4 атоми хлору (тетрахлорпохідні) в позиціях 2, 3, 7, 8 (рис. 4.2). У випадку ТХДД величина дози ЛД50 для морських свинок складає 0,6 рг/кг ваги тіла. ТХДД по відношенню до морської свинки є в 500 разів більш токсичним, ніж стрихнін. Аналогічне порівняння токсичності з найсильнішим токсином з-поміж неорганічних сполук, тобто з KCN, свідчить, що діоксин є в 100000 разів більшою отрутою, порівняно з цианістим калієм. Менш токсичні сполуки містять 1, 2 або 3 і більше ніж 4 атоми хлору. В табл. 4.8. наведено порівняльні величини доз ЛД50 для різних ізомерів.

Таблиця 4.8

Порівняльні величини дози ЛД50 для різних ізомерів ПХДД за М. Соколовським [25]

Кількість атомів хлору в молекілПозіції, які посідають атоми хлоруЛД50 · [μг/кг ваги тіла]
22, 8300000
32, 3, 729000
42, 3, 7, 81
51, 2, 3, 7, 83
51, 2, 4, 7, 81125
61, 2, 3, 4, 7, 873
71, 2, 3, 4, 6,7, 87200
81, 2, 3,4, 6, 7, 8, 94000000

З огляду на різну токсичність окремих представників цієї групи сполук, запропоновано введення еквіваленту токсичності. Умовно токсичність найсильнішого ксенобіотику прийнято за еквівалент токсичності, в той час як для інших сполук визначено величини коефіцієнта токсичності TEF (англ. toxic equivalent factor) у діапазоні 0-1. Токсичність суміші визначається шляхом помноження процентної участі окремих складників на величини їхнього TEF, а далі ці величини підсумовуються. Отриманий вищезазначеним способом результат окреслює еквівалент токсичності TEQ (англ, toxic equivalent) суміші.

Вплив діоксинів на живі організми було досліджено на прикладі лабораторних тварин, зокрема щурів і мишей. ПХДД потрапляє до організму через легені, шкіру або разом із продуктами харчування. В організмі діоксини накопичуються в печінці і жировій тканині. Вони не підлягають реакціям розкладу. Симптоми хронічного отруєння можуть з'явитися навіть через декілька років від часу отримання токсину. Підтверджено сильний мутагенний і канцерогенний вплив діоксинів (розщеплення піднебіння, ушкодження нирок у випадку потомства щурів). У лабораторних тестах з'ясовано, що ТХДД є в 30000 разів сильнішим індуктором вуглеводневого ензиму гідроксилази, що підтверджує включення ТХДД до процесів новотворення. Результати давання щурам визначених доз діоксинів подано в табл. 4.9.

Таблиця 4.9

Результати давання щурам ТХДД за М. Соколовським [25]

Результат давання щурам ТХДДДенна доза [μг/кг маси організму]
Смерть1,0
Хронічне ушкодження печінки0,1
Смертельне отруєння плоду0,1
Порушення ензиматичної рівноваги0,01
Відсутність ефекту0,001

Унаслідок екстраполяції даних, які стосуються щурів, прийнято, що доза 0,01 рг/кг ваги тіла людини може вже спричинити токсичні результати. Довготривале отримання людиною дуже малих доз призводить до ослаблення імунної системи організму, що може виявитися також і у наступного покоління.

Своєрідним полігоном досліджень впливу діоксинів на людей була вже згадувана катастрофа в м. Севезо. Як перший прояв впливу значної дози ТХДД зареєстроване болісне алергічне висипання (зміни виразкові). Пізніше з'явилися порушення в утворенні гемоглобіну. Вони виявилися як ненормальний метаболізм порфірину, піролового барвника, що входить до складу гемоглобіну, що полягає у виділенні порфірину разом із січею. Окрім того, хворі скаржилися на підвищену чутливість до світла. Далі було зареєстровано ушкодження печінки і дегенерацію нервів. Потомство жінок, які були вагітними під час катастрофи, народилося з більшою кількістю вроджених вад. У світлі італійських досліджень зафіксовано збільшення смертності від різних типів раку, зокрема м'яких тканин і легенів. Дослідження цієї ж самої популяції, що проводилися Центром контролю хвороб в Атланті США, не виявили жодних інших проявів, ніж виразкові. Зазначені розбіжності можна спробувати пояснити тривалим часом між впливом діоксинів і проявом цього впливу. Цей час може сягати і кількох десятків років, а внаслідок доведеного мутагенного впливу прояви реакції на певний ксенобіотик можуть виявитися тільки в наступному поколінні.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність діоксинів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів
  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ