Ґрунтова мезофауна

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Живе населення ґрунтів є надзвичайно багатим і різноманітним за видовим складом. Хижаки, окрім кротів, репрезентовані в них чисельними комахами-зоофагами, такими, як жужелиці (родина Carabidae). В європейській частині Росії і в Україні зустрічається понад 15 родів і декілька десятків видів жужелиці. Установлено, що незважаючи на високу поліморфність цієї родини, її представники є дуже схожими за здатністю накопичувати всі важкі метали, що підлягають контролю. Ця обставина робить різні види жужелиць взаємозамінними. Окрім того, спрощується їхнє визначення: воно може проводитися до роду (або навіть тільки до родини).

Як можливі біоіндикатори називають також і інших хижаків ґрунтової мезофауни, наприклад кістянок (ряд Lithobiomorpha). Найбілішим ареалом характеризується найчисленніший вид – Моnotarsobius curtipes С. Koch.

Наземні молюски – равлики і слимаки – також широко поширені в лісовій зоні Росії і України: тут живе понад 100 видів, які належать до 18 родин. Як правило, молюски – поліфаги; багато видів є рослиноїдними або міцетофагами. Вони активно накопичують різні екотоксиканти, у тому числі важкі метали, виявляючи достатньо високу толерантність до них. З'ясовано, що до організму слимаків екотоксиканти потрапляють не тільки з їжею, але також крізь зовнішні покриви і особливо крізь підошву ноги. Зараз вже виявлено як перспективні біоіндикатори декілька видів малюсків.

Рослинні біоіндикатори

Критерії вибору біоіндикаторів з-поміж рослин залишаються таким ж, як і у випадку ссавців та інших тварин. Для рослин найбільш критичними з погляду вибору стають вимоги індикаційної пластичності, а також внутрішньо- і міжвидових відмінностей у накопиченні токсинів. Рослини не можуть виконувати індикаційні функції, якщо не вивчені достовірно закономірності накопичення ними забруднюючих компонентів у різних органах (коріння, листя, кора, квіти) і залежно від віку, біомаси, пори року тощо.

При біоіндикації забруднення ґрунту і снігу важкими металами зараз у багатьох країнах використовують зелене моховиння роду Рlеurozium, а також лишайники роду Cladonia, широко поширені в лісах бореальної зони. Під час руху з півночі на південь біомаса цих рослин у лісах зменшується і в надґрунтовому покриві починають переважати трави. Деякі із трав'янистих рослин, наприклад кульбаба (Taraxacum) або подорожник (Plantago), також можуть слугувати для індикації забрудненості сполуками важких металів.

Для контролю забрудненості повітря фотооксидантами використовуються молоді рослини тютюну. У табл. 11.2 наведені деякі рослини, що зараз визнані достатньо добрими біоіндикаторами забруднення атмосфери.

Таблиця 11.2

Рослини-біоіндикатори компонентів, які забруднюють повітря

РослиниЗабруднюючі компонентиСимптоми ушкодження
Тютюн, шпинатОзонНекротичні плями на листі
Тютюн, кропива жалка, тонконіг однолітнійПероксиацетилнітрат– Некротичні плями на листі
Люцерна, гречка, горох, подорожник великийДіоксид сіркиМіжжилкові некрози і хлорози
Селера, махоркаДіоксид азотуМіжжилкові некрози і хлорози
Епіфітні лишайникиДіоксид сірки + діоксид азотуЗниження вмісту хлорофілу, зменшення розміру клітин водоростей
Лишайник Cladonia rangiferi- па (оленячий мох)Радіонукліди 90Sr, 137CsНакопичення в сухій речовині
Гірчиця біла, кінський каштан, моховинняPb, Cu, Μn, Cd, ZnНакопичення в сухій речовині

У багатьох регіонах північної півкулі зараз відбувається поступове розширення зони деградації лісних екосистем, спричинене антропогенним впливом. З'ясовано, що ступінь їхнього ушкодження не може бути пояснений дією таких окремо взятих негативних чинників, як збільшення вмісту в повітрі фітотоксичних фотооксидантів або осадження сполук важких металів. При одночасному забруднені повітря цими токсикантами спостерігається синергізм (взаємне посилення) їхньої дії на основну складову лісів – деревну рослинність.

Традиційні прийоми моніторингу стану лісів, які ґрунтуються на виявленні морфологічних змін, реєструють вже наслідки, що далеко зайшли, і є непридатними для індикації початкових етапів деградації лісних екосистем. Проте морфологічним змінам передують зрушення в метаболізмі в рослинних тканинах, і на цьому може базуватися виявлення ранніх стадій ушкоджень. Зокрема, відзначено зміну, що достатньо легко реєструється методами хімічного аналізу, в корі деревних рослин низки вторинних метаболітів – фенольних сполук і терпенів – під впливом антропогенних забруднюючих компонентів, комах-шкідників і грибів [34].


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґрунтова мезофауна“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна
  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ