Рекомендовані нормативні показники

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Виступаючи за обмеження використання ГДК у практичній діяльності екологів, В.О. Алексеенко [31] пропонує замість них інші, більш прийнятні показники допустимих концентрацій у конкретних природних умовах.

Зокрема, окремі великі регіони можна і зручно характеризувати місцевим фоновим вмістом хімічних елементів у ґрунтах, у поверхневих і підземних водах, в основних видах дикорослих рослин у конкретних геохімічних умовах. Оцінювати ці показники варто в геохімічних ландшафтах, що є аналогічними до досліджуваних, але які практично не зазнали техногенного впливу природних фонових концентрацій. Наприклад, для Донецького регіону як фон використовуються заповідники (Хомутовський степ, Кибан-Бик і т. п.).

При визначенні місцевого фонового вмісту доцільно досліджувати достатньо великі території. Встановлення місцевого фонового вмісту хімічних елементів для великих регіонів потребує проведення в значних обсягах спеціальних еколого-геохімічних досліджень. У зв'язку з цим поки що частіше використовується не місцевий фоновий, а кларковий вміст, що його розраховано для Землі загалом. Такий вміст хоча і не може вважатися цілком коректним для оцінки еколого-геохімічної ситуації в окремих регіонах, але об'єктивно характеризує концентрації елементів, при яких існує життя на Землі у сучасний (точніше доноосферний) етап її розвитку.

Як уже зазначалось, при оцінці безпеки життєдіяльності часто буває необхідно оцінити ситуацію, що змінилася під впливом певних техногенних процесів. Найбільш простою, але й найменш інформативною (можна сказати "напівякісною") буде оцінка яких-небудь наслідків у ГДК, що змінилися. Наприклад, вміст цинку в ґрунтах одного із сільськогосподарських ландшафтів (у верхньому орному горизонті) дорівнював 2 ГДК, а після будівництв автомобільної дороги став дорівнювати 3 ГДК. Зазвичай так оцінюють концентрацію забруднювачів в атмосферному повітрі міст і в поверхневих водах. Проте такій оцінці притаманні всі недоліки ГДК як нормативних показників.

Інший спосіб оцінки з використанням у ролі критерію показника абсолютного накопичення (ПАН) було запропоновано В. О. Алексеєнком у 1994 році [32]. Показник абсолютного накопичення свідчить про те, яка маса того чи іншого хімічного елемента (його сполук) накопичилась унаслідок аналізованих процесів на одиниці площі в концентраціях, що перевищують регіональний фоновий вміст. Замість фонового вмісту (при відсутності даних) можна використовувати кларковий або ГДК. В останньому випадку оцінка хоча і буде кількісною, але зберігає всі недоліки ГДК. Звичайно ПАН вимірюється в тоннах на 1 км2 для різних частин ландшафту (ґрунтів, вод, атмосферного повітря, рослин).

Проте часто для оцінки екологічної ситуації буває недостатньо встановлення ПАН. Так, накопичення в ґрунті 10 т/км2 заліза є менш небезпечним, ніж 1 т/км2 свинцю. Щоб краще це пояснити, підійдемо до оцінки "шкідливості" аналізованих елементів з погляду природного поширення елементів. Середній вміст у земній корі Fe (4,65 %) понад у 1000 разів перевищує середній вміст Pb(1,6• 10 3%). Отже, якщо внаслідок техногенезу в ґрунті накопичиться в 10 разів менше (за абсолютним вмістом) Pb, ніж Fe, то порівняно з його природним поширенням концентрація свинцю буде в сотні разів більшою, ніж заліза. При цьому небезпека для життя людини буде порушена більшою мірою саме концентрацією Pb.

Для того, щоб наблизити показники зміни ступеня безпеки життєдіяльності до природних закономірностей, В.О. Алексеенко запропонував показник відносного накопичення (ПВН) хімічних елементів, який являє собою відношення надфонової кількості аналізованого елемента (звичайно в т/км2), що накопичився (винесений) в ландшафті (або в який-небудь його конкретній частині) за час, який цікавить дослідника, до регіонального (місцевого) фонового вмісту. Отже, ПВН можна розглядати як частку від ділення показника абсолютного накопичення на фоновий вміст у досліджуваній частині біосфери:

ПВН = ПАН / Cajy

Значення ПВН дає змогу встановити послідовність заходів швидкого реагування при екологічних катастрофах, провести попередню медико-екологічну оцінку забруднення кожним із полютантів, визначити ступінь впливу на безпеку життєдіяльності кожного із забруднюючих елементів.

Основні висновки за [31]:

• 1. Життєдіяльність людей еволюціонувала і перебігає зараз у певних природних умовах. Антропогенні процеси періоду формування ноосфери часто приводять до суттєвої зміни цих умов. Для адекватного відображення сучасної екотоксикологічної ситуації необхідним є введення певних показників, що унормовують рівень впливу основних техногенних чинників, які впливають на якість природного середовища.

• 2. Вплив фізичних (геофізичних) техногенних чинників, які негативно впливають на життя суспільства, звичайно припиняється після закінчення робіт, що зумовлюють їхню появу. Під час проведення певних видів робіт рівень впливу аналізованих факторів унормовують показниками техніки безпеки. Останні використовуються протягом багатьох десятиліть і змінюються по мірі використання нових приладів і технологій.

З-поміж техногенних чинників найбільш негативний вплив на життя людини здійснює іонізуюче випромінювання, пов'язане з радіоактивним забрудненням. Радіоактивне забруднення і його унормування багато в чому є подібними до особливостей та унормування техногенних геохімічних чинників.

• 3. Техногенні геохімічні фактори, з огляду на більшу тривалість їхнього впливу, можуть бути віднесені до найбільш небезпечних. На сьогодні їхнє унормування здійснюється здебільшого використанням ГДК і ГДВ. Ці показники мають низку суттєвих недоліків. Їхнє використання (навіть як попередніх орієнтирів) для великих території є дуже сумнівним.

• 4. Як показник, що унормовує концентрацію елементів в окремих частинах геохімічних ландшафтів (у ґрунтах, атмосферному повітрі, водах, тваринних і рослинних організмах), рекомендується використовувати регіональний геохімічний фон кожного з елементів у відповідній частині ландшафту. Такий нормативний показник найбільшою мірою відповідає конкретній природній обстановці.

• 5. При оцінці впливу певних процесів на безпеку життєдіяльності і при моніторингових дослідженнях доцільно визначати показники абсолютного накопичення (ПАН) і відносного накопичення (ПВН).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекомендовані нормативні показники“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники
  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ