До організму людини і тварин галогеновуглеводні потрапляють через органи травлення, дихальні шляхи і шкіру. Поглинуті галогеновуглеводні трудно зазнають метаболічних процесів, а потім поволі видаляються разом із січею, калом. У живих організмах вони досить легко акумулюються в жировій тканині, нирках і печінці. Материнське молоко також містить галогеновуглеводні.
Токсичність галогеновуглеводнів різниться разом із зростанням довжини вуглецевого ланцюжка і збільшенням кількості атомів галогенів. Алкіни є більш токсичними, ніж алкени. Токсичний вплив охоплює центральну і периферійну нервову систему, печінку, нирки и серцевий м'яз. Симптомами хронічного отруєння є апатія, відсутність концентрації уваги, порушення пам'яті, ушкодження периферійних нервів, загальне ослаблення, сонливість.
Деякі з галогеновуглеводнів (СС14, СНС13) у метаболічних процесах перетворюються на вільні радикали і тоді здійснюють нефротоксичний вплив, який характеризується функціональними і морфологічними змінами (зокрема, некрозом) печінки і нирок. Інші галогеновуглеводні зазнають метаболічних процесів при участі мікросомних ензимів печінки. Продукти цих процесів виявляють мутагенний і канцерогенний вплив. До цієї групи галогеновуглеводнів належать хлорвініл, дихлорацетилен та інші похідні з несиметричним розташуванням хлору в молекулі. Хлорвініл входить до списку речовин з епідеміологічно доведеним ракотворчим впливом на людей.
В осіб, що за родом своєї професійної діяльності контактують з цією речовиною, яка використовується для виробництва пластмас, включаючи полівінілхлорид (ПВХ), зафіксовано зростання захворювань на саркому печінки.
Варто підкреслити, що з-поміж 49 потенціально токсичних органічних сполук, що знаходяться у водах, 29 – це хлоровані органічні сполуки (за даними Агенції Охорони навколишнього Середовища США).
Допустимі концентрації галогеновуглеводнів
Допустимі концентрації аліфатичних галогеновуглеводнів наведено в табл. 4.4. Польське законодавство для підземних вод унормовує вміст тетрахлоретену таким чином: (0 мг/дм3 – у водах класу І а, 0,01 мг/дм3 – у водах класу І b). У питній воді лімітується такий вміст: хлороформу – 0,001 мг/дм3, 1,2-дихлоретану – 0,01 мг/дм3, 1,2-дих- лоретену – 0,001 мг/дм3, тетрахлориду вуглецю – 0,005 мг/дм3, тетрахлоретену – 0,01 мг/дм3, а також трихлоретену – 0,03 мг/дм3.
Набагато більший список аліфатичних галогеновуглеводнів, шкідливих для здоров'я людини, наведено в переліку складових частин питних вод, що його укладено ВОЗ (табл. 4.5).
Таблиця 4.4
Допустимі концентрації деяких забруднюючих речовин [(г/дм3]
| Хімічна сполука | Території | Території, що охороняються | ||||
| 30 хв | 24 год | Середньорічна | 30 хв | 24 год | Середньорічна | |
| Хлорвініл СН2=СНСl | 5 | 1,3 | – | 3 | 0,4 | |
| Тетрахлорметилен | 600 | 300 | 70 | 200 | 120 | 30 |
| 1,2-дихлоретан | 400 | 150 | 60 | 100 | 100 | 15 |
| Дихлорметан | 400 | 150 | 60 | 60 | 60 | 15 |
| Трихлоретилен | 400 | 150 | 60 | 50 | 10 | 1,2 |
Таблиця 4.5
Допустимий вміст аліфатичних галогеновуглеводнів у питній воді за даними ВОЗ [13]
| Хімічна сполука | Допустимий вміст [мг/дм3] |
| Хлоралкани: | |
| Хлорметилен | 0,02 |
| 1,1 -дихлорметан | 0,03 |
| 1,2-дихлорметан | 0,03 |
| 1,1,1 -трихлоретан | 2,00 |
| Тетрахлорид вуглецю | 0,002 |
| Хлоретени: | |
| 1,1 -дихлоретен | 0,03 |
| 1,2-дихлоретен | 0,05 |
| Трихлоретен | 0,07 |
| Тетрахлоретен | 0,04 |
| Хлорвініл | 0.005 |
| Трихлорметани: | |
| Бромоформ | 0,10 |
| Хлордибромметан | 0,10 |
| Бромдихлорметан | 0,06 |
| Хлороформ | 0,20 |
Фреони
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичність галогеновуглеводнів“ на сторінці 1. Приємного читання.
