Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Круговорот радіонуклідів в біосфері (на прикладі катастрофи, тобто вибуху) охоплює такі елементи:

• радіонукліди, що знаходяться в повітрі, разом з радіоактивними опадами заражають поверхню Землі і рослини;

• частина радіоактивних опадів змивається дощем і пересувається в ґрунті і через коріння рослин до їхніх тканин;

• тварини споживають заражені рослини і зазнають внутрішнього зараження;

• люди споживають заражені рослинні або тваринні продукти і зазнають внутрішнього зараження.

Радіоактивні речовини проникають до організму людини і тварин через дихальний апарат, органи травлення і меншою мірою через шкіру. Далі їхні долі залежать від розчинності у воді і рідинах системи. Добре розчинні радіоактивні сполуки дуже швидко поглинаються до лімфи і крові. Кров переносить їх до всіх частин організму, де радіонукліди розташовуються в тканинах і органах так само, як міцні елементи. Частина їх видаляється разом із сечею. Шлях радіоактивних заражень в організмі людини ілюструє рис. 7.3.

Шлях радіоактивних заражень в організмі людини

Рис. 7.3. Шлях радіоактивних заражень в організмі людини

Окремі ізотопи залежно від фізичного часу життя певного ізотопу (t1/2), а також від біологічного часу його циркуляції в організмі характеризуються різним ефективним часом шкідливого впливу на певний організм. Наприклад, для ізотопу 226Ra ефективний час впливу складає 44 роки, для 137Cs – 138 днів, а для 131J – 7,6 днів.

Залежно від способу отримання випромінювання розрізняються:

• 1) отримання випромінювання зовні, що походить із джерела, розташованого зовні по відношенню до організму;

• 2) радіоактивне зараження:

  – а) зовнішнє – спричинене присутністю радіоактивних речовин на поверхні зараженого організму;

  – б) внутрішнє – спричинене присутністю радіоактивних речовин в організмі (внутрішнє отримання випромінювання).

Біологічні наслідки, спричинені радіонуклідами, залежать від дози випромінювання, часу впливу і величини маси тіла, що отримала випромінювання. Найсильніші наслідки виступають у випадку внутрішніх радіоактивних заражень.

Біологічні наслідки іонізуючого випромінювання зумовлені іонізацією та збудженням атомів живих клітин. Під впливом випромінювання утворюються вільні радикали, іони або іонізовані групи атомів, які принципово впливають на перебіг хімічних процесів у живій клітині. Складові клітин змінюються або ушкоджуються, а ушкоджені продукти токсично впливають. Взаємодія вільних радикалів ОН•, Н• і Н2O2 з такими макрочастинками, як нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи призводить до їх ушкоджень, які виявляються в розірванні ряду ДНК, мутаціях, хромосомних абераціях, а врешті-решт призводять до смерті клітин (табл. 7.8).

Таблиця 7.8

Наслідки значних доз випромінювання за М. Семінськім [29]

Доза [Gy]Симптоми
500• Миттєва молекулярна смерть унаслідок дезактивації біологічних молекул.
10• Смерть унаслідок припинення діяльності центральної нервової системи. Критичний період 1-48 год. Симптоми: конвульсії, судороги, летаргія. Смертність складає 90-100 % унаслідок дихальної недостатності і набряку мозку.
1-10• Шлунково-кишечниковии розлад, зневоднення організму, кровотечі із стравоходу. Критичний період складає 5-14 днів після опромінення. Смертність складає 90-100 % через 2 тижні внаслідок циркуляційної хвороби.
0,5-1,0• Гостра лейкемія. Смертність складає 80-100 % протягом 2 місяців. Критичний період складає 4-6 тижнів після опромінення. Є можливість пересадки кісного мозку.
0,1-0,5• Негостра лейкемія із змінами крові (див. рис. 7.4). Симптоми: нудота, блювотиння. Немає смертельних випадків. Велика вірогідність прояву пізніх симптомів.
0,1• Симптоми: нудота, блювотиння у 5-10 % осіб.
< 0,1• Відсутність клінічних симптомів.

До низькотоксичних наслідків зараховуються всі наслідки, які безпосередньо залежать від величини отриманої дози. Таким

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біологічний вплив іонізуючого випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ