Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

Транскордонні проблеми токсикології довкілля


Ртуть



Фізико-хімічні властивості


Ртуть являє собою специфічний важкий метал, дія якого в навколишньому середовищі пов'язана з такими властивостями, як:

• фізичний стан (рідина в нормальних умовах);

• леткість металу і його сполук;

• легкість участі в реакціях відновлення;

• здатність до творення металоорганічних сполук.

Про леткість ртуті свідчить її вміст у повітрі над прошарком металевої ртуті: 14 мг/м3 при Т = 293 К. Звідси головним способом переміщення ртуті в навколишньому середовищі є транспортування через атмосферу. Вважається, що між сушею й атмосферою щорічно переміщується 13÷18•109 г ртуті у формі Hg0. В навколишньому середовищі, здебільшого водному і водно-підземному, при низьких величинах pH і високому окислювально-відновному потенціалі ртуть окислюється до іонів Hg2+, Hg22+.


Форми ртуті в навколишньому середовищі


А. Форми ртуті в ґрунті. Основним мінералом, що містить ртуть, є кіновар HgS. Сульфід ртуті належить до дуже важкорозчинних сполук (ДР = 1 • 10-53). Легко окислюється у присутності кисню:

У ґрунті ртуть утворює сполуки з карбонатами, наприклад, Hg(CO3)2, із гідроксильною групою (Hg(OH)2, а також галогенами на зразок HgCl42-, HgCl3. Оскільки ртуть виявляє схильність до поєднання через сірку з тіоловою групою, то вона легко утворює сполуки з амінокислотами і гуміновими кислотами. Зазнає реакцій окислення і відновлення, особливо у присутності ґрунтових мікроорганізмів. Взаємні хімічні перетворення сполук ртуті в ґрунті проілюстровано на рис. 2.14 у розділі 2.5.

Б. Форми ртуті у воді. Домінуючою формою, особливо в морських водах із значним вмістом хлоридів, є добре розчинні комплексні іони HgCr, HgCl3-, HgCl42-. У прісних водах, залежно від pH, присутні: Hg(OH)2 (pH ≈ 6), Hg(OH)+ (pH ≈ 3), Hg2+ (pH ≈ 2). Останній іон є сильним мігрантом.

У воді, що сильно насичена киснем, з окислювально-відновним потенціалом (Eh) вище 0,4 V, ртуть насамперед виступає у формі іону Hg2+. По мірі зниження потенціалу з'являється іон Hg+ (Eh ≈ 0,2 V) і Hg° або в присутності сульфідів – HgS22- (Eh < -0,2 V). У воді присутні також металоорганічні сполуки із загальною формулою (R)2Hg, RHg+, де R – це алкільний, фенільний радикал.

В. Форми ртуті в мулах. Домінуючою формою неорганічної ртуті є її сполуки із сульфідами, наприклад, HgS, які у присутності кисню окислюються до розчинних сульфатів:

HgS+202 ↔ Hg2+ +SO42-,

що рівнозначно повторному впровадженню ртуті до води.

Присутність у мулі мікроорганізмів спричиняє так зване біометилювання ртуті, тобто процес заміщення неорганічних форм на металоорганічні форми. Мікроорганізми, що містять метилкобаламін – метилпохідну вітаміну В12, у процесі метилювання, переносячи алкільну групу до металу, утворюють сполуки (CH3)2Hg, (CH3)2Hg+. Механізм алкілування є не до кінця з'ясованим, береться до уваги декілька можливих шляхів з участю іонів СН3+, СН3 або радикалу СН3. Реакції метилювання, а загалом алкілування, сприяють умови без кисню, відновлювальні (-0,2 < Eh <0,1 V), що виявляються у мулі, який забруднений органічними сполуками, які гниють.

Алкілртутні сполуки є токсичними, особливо легкорозчинна у воді метилртуть, яка виявляє біокумулятивні властивості. У той час як диметилртуть (CH3)2Hg є важко розчинною, але досить леткою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі
  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ