Джерела випромінювання можна поділити на природні й антропогенні.
Природні джерела
Природні джерела випромінювання пов'язані з космічним випромінюванням і присутністю радіоактивних елементів, які виступають в природних радіоактивних рядах і поза ними.
Космічне випромінювання – це різного типу частинки: протони, частинки α, нейтрони з дуже високими енергіями, a також високоенергетичні кванти у, що виникають у міжзіркових просторах. Ці частинки являють собою так зване первинне космічне випромінювання, яке, взаємодіючи з ядрами атомів атмосфери, емітує вторинне космічне випромінювання, тобто протони, дейтрони, тритони, частинки а, нейтрони, електрони і низькоенергетичні кванти γ. Після певної кількості зіткнень з атомами атмосфери до поверхні Землі доходить тільки частина космічного випромінювання, яка називається м'яким випромінюванням. У магнітному полі Землі траєкторії частинок м'якого випромінювання зазнають змін, унаслідок яких більше випромінювання доходить до полярних областей, ніж до екватора. Одним з дуже важливих результатів космічного випромінювання є виникнення радіоактивних ізотопів, а з-поміж них радіоактивного вуглецю 14С:
Інші радіоактивні ізотопи, що виникають при участі м'якого космічного випромінювання, наведені в табл. 7.6.
Таблиця 7.6
Радіоактивні ізотопи, що виникають при участі космічного випромінювання за М. Семінськім [29]
| Ізотоп | Відносна концентрація в тропосфері | Період напіврозпаду (t1/2) |
| ЗH | 3,2 • 10-2 | 12,4 років |
| 7Ве | 0,28 | 53,3 років |
| 10Ве | 3,2 • 10-8 | 25 • 103 років |
| 14С | 3,4 | 5730 років |
| 22Na | 3,0 • 10-5 | 2,6 років |
| 32P | 6,3 •10-3 | 14,3 років |
| 33P | 3,4 • 10-3 | 25 днів |
| 35S | 3,5 •10-3 | 88 днів |
| 39С1 | 6,8 •10-9 | 55,5 хв |
Елементи, що входять до складу цих рядів, виступають як складові порід, мінералів, ґрунтів. На особливу увагу, з огляду на легкість розповсюдження, заслуговує газоподібний радон. У природних радіоактивних рядах виникають ізотопи радону (рис. 7.1 а, 7.1 b і 7.1 с):
Рис. 7.1 а. Схема радіоактивних змін урану, що зумовлюють виникнення радону-222
Рис. 7.1 b. Схема радіоактивних змін торію, що зумовлюють виникнення радону-220
Рис. 7.1 с. Схема радіоактивних змін актинію (або урану-235), що зумовлюють виникнення радону-219
Ізотопи радону виникають як так званий похідний продукт у природних радіоактивних рядах. Радон виникає у випадку зміни а ізотопу радію 226Ra (рис. 7.1 а), а також змін α, β ізотопу радію 228Ra (рис. 7.1 Ь). Радій разом з іншими "довгоживучими" радіоактивними елементами виступає в породах і мінералах. Газоподібний радон дифундує через щілини і пори порід, ґрунтів до вод і до атмосфери. Отже, вміст радону на земній кулі є похідним від вмісту урану, торію і радію в земній корі. Вважається, що радон відповідає приблизно за половину цілої дози випромінювання (табл. 7.7).
Таблиця 7.7
Відсоткова репрезентованість дози випромінювання, отриманої людьми з різних джерел
| Джерело | m SV | % від загальної кількості |
| Природні джерела: | ||
| • радон-222 | 1,175 | 47,0 |
| • радон-220 | 0.1 | 4,0 |
| • космічне випромінювання | 0,25 | 10,0 |
| • будинки, ґрунти | 0,35 | 14,0 |
| Антропогенні джерела: | ||
| • медичні (рентгенівське випромінювання, радіотерапія) | 0,3 | 12,0 |
| • ядерна промисловість | 0,001 | 0,04 |
| • різне (прибори для визначення задимлення, екрани телевізорів, годинники з фосфоресцентним циферблатом) | 0,01 | 0.40 |
Нестійкий радон зазнає змін а до ізотопу свинцю, наприклад 21082Pb. Цей ізотоп з t1/2 = 22,3 років адсорбується на поверхні твердих тіл, може осаджуватися в легенях, коли ізотопи радону знову видихаються. У циклі змін а і в можливості осадження в легенях продуктів тих змін вбачається небезпека з боку радону в уранових шахтах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
