Антисинантропність – спосіб існування живих істот і рослин далеко від людського суспільства.
Антропогенний вплив – будь-який вид господарської діяльності людини в його відношенні до природи.
Антропогенні чинники – чинники, походження яких пов'язане з діяльністю людини.
Апвелінг – процес переміщення холодних морських глибинних слоїв догори.
Біоіндикатор – певний біологічний вид або угрупування видів, за наявністю, поведінкою або станом яких роблять висновок про особливості середовища життя і про природні або антропогенні зміни, що в ньому відбуваються, у тому числі про присутність і кількість забруднюючих компонентів.
Біоіндикація – здатність багатьох організмів реагувати на зміну фізичних, хімічних та інших характеристик середовища проживання, що виявляється в особливостях їхнього росту, розвитку і чисельності.
Біоконцентрація – накопичення хімікату з навколишнього середовища без врахування його потрапляння разом із їжею.
Біомагніфікація – накопичення хімікатів у тканинах організмів за рахунок процесів харчування.
Біомоніторинг – комплексна система спостереження, оцінки і прогнозування будь-яких змін у біоті під впливом антропогенних чинників з метою попередження виникнення критичних ситуацій.
Біонакопичення (або біоакумуляція) – сумарний ефект біоконцентрування і біомагніфікації.
Біота – історично сформована сукупність усіх організмів, що проживає на якій-небудь великій території. До біоти Землі належать усі живі організми планети (їхня чисельність оцінюється величиною 10 ' особин). Загальна біомаса біоти ("жива речовина ") у сухій масі оцінюється величиною (1,8-2,5)•1012γ.
Біотестування – прийом дослідження, у якому про якість середовища, про чинники, що діють у поєднанні або окремо, свідчить здатність виживати, стан і поведінка організмів, спеціально вміщених до середовища, – тест-об'єктів.
Еврітопність – пристосованість організмів жити в різних умовах середовища.
Екотоксикант – стійка (персистентна) в умовах навколишнього середовища токсична речовина, здатна накопичуватися в тканинах живих організмів (у вихідному або в зміненому внаслідок метаболізму вигляді) і передаватися вид нижчих ланок харчового ланцюжка до вищих. До типових екотоксикантів належать важкі метали, хлорорганічні пестициди, поліхлоровані біфеніли, дибензо-п-діоксини, диметилртуть.
Екотоксикологія – (токсикологія навколишнього середовища, англ, ecotoxicoiogy) – міждисциплінарний науковий напрямок, пов'язаний із токсичними впливами хімічних речовин на живі організми і біоценози, що входять до складу екосистем.
Екотоп – місце життя угруповань живих організмів.
Експозиція – кількість хімікату, що припадає на одну мішень (організм, орган, тканина тощо) за певний час.
Ендемік – місцевий вид, який живе тільки в певному регіоні і не живе в інших.
Епіфіти – рослини, що ростуть на інших рослинах (як на місці прикріплення), але не паразити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЛОСАРІЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
