Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Схема моделі переносу забруднювачів (MSCE-POP) [41]

Рис. 12.4. Схема моделі переносу забруднювачів (MSCE-POP) [41]

мунії й Югославії. Згідно з експертними оцінками найбільший внесок у забруднення Європи бенз(а)піреном дають Польща, Росія й Україна – 28; 91 і 18,6 т/рік відповідно, що у сукупності складає більше 90 % загальної кількості ВаР, який випадає в Європі [41]. Результати географічного розподілу випадіння ВаР, перенесеного із зазначених країн по іншим країнам Європи, на підставі підрахунків за моделлю, виконаних у 1998 р., наведені в табл. 12.8, 12.9il2.10.

Таблиця 12.8

Випадіння бензо(а)пірену із Польщі [41]

РегіонКількість ВаР
У Балтійському морі792 кг (3 %)
У Білорусі1481 кг (5%)
В Україні2172 кг (8%)
У Росії3364 кг (12%)
У Польщі13680 кг (48%)
В інших регіонах6619 кг (24%)

Таблиця 12.9

Випадіння бензо(а)пірену з України [41]

РегіонКількість ВаР
У Чорному морі806 кг (4 %)
У Білорусі678 кг (4 %)
У Румунії644 кг (3 %)
У Росії4580 кг (25 %)
В Україні9102 кг (49%)
В інших регіонах2776 кг (15%)

Таблиця 12.10

Випадіння бензо (а)пірену із Росії [41]

РегіонКількість ВаР
У Фінляндії1289 кг (2%)
У Казахстані1443(2%)
В Україні1782 кг (2%)
У Росії80196 кг (94%)

Як видно з табл. 12.8 і 12.9, близько половини викидів із Польщі й України осаджується в інших країнах. Це наочно демонструє роль транскордонного перенесення при оцінці забруднення європейського регіону бензо(а)піреном.

Так, приміром, специфічною особливістю повітряного басейну Білорусі є суттєвий вплив забруднювачів за рахунок транскордонного переносу. Особливості географічного розташування зумовлюють перевагу західних потоків. З огляду на міжкордонне переміщення повітря Білорусь є однією з найбільш забруднених країн Європи. Щорічний потік забруднювачів на територію країни складає 128 тис т сірки, 162 тис т окисленого і відновленого нітрогену. Частка транскордонної сірки складає 84-86 %, окисленого нітрогену – 89-94 % у випадах, а свинцю – більше 80 % (у Білорусі вже не використовують етильований бензин). У потраплянні на терени Білорусі оксидів сірки та азоту, важких металів і бензо(а)пірену головний внесок належить сусіднім країнам: Польщі, Германії, Україні, Росії. У свою чергу більше 60 % сірки і відновленого азоту, а також 90 % окисленого азоту від джерел викидів Білорусі випадає на території інших країн.

Вплив транскордонного перенесення визначено найбільш чітко для сульфат-іону, вміст якого у наземних екосистемах західного кордону Білорусі в 5-6 разів вищий ніж у східних. Максимальні концентрації Pb зафіксовано також поблизу західного кордону. Мінімальні значення вмісту нітрат-іону в сніговому покрові відзначено на територіях, постраждалих від аварії на ЧАЕС, які відрізняються низькою щільністю населення і низьким промисловим потенціалом [42].

Отже, у Білорусі, як і в інших країнах СНД, розроблено спеціальну програму, спрямовану на виявлення позитивних і негативних тенденцій до зміни природного середовища та розробки практичних заходів щодо охорони навколишнього середовища і забезпечення раціонального природного користування.

Моделі атмосферного перенесення і перенесення в кількох середовищах – це корисні засоби оцінки можливостей певного переносу хімікатів. Проте для експериментального підтвердження необхідні виміри. Так, було проведено виміри концентрацій стійких органічних забруднювачів в районах Європи, значно віддалених від усіх потенційних локальних джерел цих забруднювачів. Стійкі органічні забруднювачі були знайдені у "фонових" концентраціях і у віддалених областях Європи [41].

Знайдення речовини в тих місцях, де її ніколи не використовували, свідчить на користь цього перенесення, оскільки означає, що ця речовина якимось чином змогла туди потрапити. Проте одного факту знайдення ще недостатньо для надійного підтвердження високої здатності речовини переноситися на великі відстані. Якщо концентрації стійкого органічного забруднювача знижуються швидко разом із віддаленням від локального джерела або зони джерел, то це значить, що це перенесення є малоймовірним, але якщо концентрації знижуються повільно, то віддалене, зокрема транскордонне перенесення є цілком ймовірним. Для деяких сполук і деяких середовищ можливим є навіть збільшення концентрації разом із віддаленням від джерела, що зумовлено так званим ефектом "глобального фракціонування", який полягає в тому, що стійкі речовини з малою леткістю переносяться з областей з помірним кліматом до більш холодних. З 1998 р. по 2000-ні роки проводились виміри концентрацій поліхлорбіфенілів і гексахлорбензолу в атмосфері вздовж розрізу від півдня Великобританії до півночі Норвегії. Отримані дані показують, що абсолютні концентрації більш важких ПХБ зменшуються разом із зростанням географічної широти і віддаленням від джерела, у той час як більш леткі розподіляються вздовж розрізу більш рівномірно. Проте відносні (по відношенню до загальної кількості ПХБ) концентрації окремих більш летких сполук виявляють чітку тенденцію зростання разом із збільшенням широти, що свідчить про фракціонування за широтою. Абсолютні концентрації ГХБ зростають разом із збільшенням широти, що дає змогу припустити, що ці сполуки зазнають холодної конденсації і виявляють "ефект сарани". Подібним чином недавно були досліджені просторові розподіли концентрації ПХБ у ґрунті вздовж того ж розрізу. Проби відбиралися вздовж лінії від півдня Великобританії до острова Ведмежій в Північному льодовитому океані, на північ від північної кінцевої частини Норвегії. Отримані результати показують, що відносні концентрації більш летких ПХБ (три- і тетрахлорбіфенілів) зростають із широтою, що свідчить на користь глобального фракціонування і віддаленого перенесення ПХБ [41].

У межах європейського регіону виділяються так звані гарячі точки, тобто зони високого забруднення:

• старі відвали і ґрунти, забруднені внаслідок неадекватної промислової практики (увесь регіон);

• тяжке становище в центральній і східній частинах регіону, де до цього часу існують зони військового забруднення (Нератовіце, Біттерфільд, Стражськ, Уфа, Чапаєвськ та ін.) і старі відвали;

• старі технології;

• зони, які затоплювалися паводками в Центральній Європі і в деяких інших регіонах;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин
  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ