Прискорений розвиток промисловості, насамперед хімічної в XX ст. пояснюється намаганням компенсувати недостачу природних ресурсів і продуктів, що традиційно використовуються, а також бажанням створити нові синтетичні речовини, які б перевершували природні сполуки за споживчими властивостями або відрізнялися б ширшим спектром галузей застосування. Ці цілком природні в умовах безперервного росту населення намагання своїм зворотним боком мають збільшення "технічного (хімічного) пресу" на все живе.
Сьогодні переважна частина людства певною мірою зазнає впливу різноманітних хімікатів, які проникають до організму різними шляхами. Очевидним наслідком такого впливу стало збільшення рівня захворюваності, особливо пов'язаної з порушеннями імунного статусу. Це зумовило необхідність уведення певних санітарно-гігієнічних нормативів, спрямованих на збереження здоров'я людини, і стимулювало розвиток тих розділів токсикології (науки при отрути), які займаються вивченням механізму дії хімікатів на організм людини при концентраціях, що лежать нижче токсичного рівня. У пропонованій книзі буде проаналізовано певні недоліки сучасних принципів нормування забруднень та наведено приклади інших підходів до оцінки токсикантів у довкіллі.
Приблизно в середині XX ст. наслідки "хімізації" життя людини дали про себе знати і для навколишнього середовища. Помітним стало зменшення чисельності або навіть майже повне зникнення окремих видів рослин, птахів, тварин, які, як правило, перебувають на високих трофічних рівнях (хижі птахи, тюлені та ін.). Нарешті люди звернули увагу і на досить віддалений і глибокий вплив токсикантів на природні екосистеми.
Усе це змусило краще зрозуміти зв'язки між властивостями хімікатів та їхнім впливом не тільки на людину, але й на природні біоценози і привело до виникнення нової міждисциплінарної галузі науки про навколишнє середовище – токсикології довкілля, або екотоксикології (ecotoxycology) – науки про поширення та вплив природних і антропогенних токсикантів, а також продуктів їхньої трансформації на екосистеми різного рівня.
Зрозуміло, що досягнення цієї мети неможливо без розуміння закономірностей поширення, розподілу і хімічних перетворень токсичних сполук у змінних умовах зовнішнього середовища, без встановлення зв'язку між хімічною будовою речовини і токсичністю, тому екотоксикологія використовує все розмаїття хіміко-аналітичних методів для виявлення таких закономірностей, а також застосовує методи "традиційної" токсикології при вивченні трансформації хімікатів у тканинах і органах, дії хімікатів і продуктів їхніх перетворень на живі організми.
Проте самі по собі аналітичні методи не можуть дати відповіді на питання про стан екосистем й імовірні зміни у них під впливом тих чи інших токсикантів. Для цієї мети підходять методи біоіндикації, які при певному спостереженні можуть надати цікаву інформацію про стан навколишнього середовища і звичайній людині ("стихійному" екологу). Як біоіндикатори використовують групу особин одного виду або якесь угруповання живих організмів, за станом яких роблять висновок про природні або антропогенно зумовлені зміни у середовищі, в тому числі про присутність (у деяких випадках і про концентрацію) забруднюючих речовин-токсикантів.
В екологічній токсикології використовується низка специфічних для неї термінів, визначення яких наведено в глосарії.
Автори книги щиро сподіваються, що вона буде корисною не тільки спеціалістам-екологам, але й пересічним громадянам, насамперед молодим людям, які зможуть з часом перетворити наше недосконале суспільство на світ, де буде комфортно всім живим істотам.
Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
